неділя, 15 вересня 2024 р.

Парадоксальна фаза кризи московського імперіалізму

Парадоксальна фаза кризи московського імперіалізму

 
Незмінна сутність московського імперіалізму
  Московський імперіалізм досяг парадоксальної фази існування: будь-які подальші кроки панівної верстви сприятимуть загибелі імперії. Бо трансформувати її неможливо, і всі наявні ресурси витрачаються виключно на відтермінування неминучого краху.
  Збереження імперії вимагає залишити принципово незмінною опричну систему влади, яка панує на Московщині від самого її виникнення. В цій системі можлива лише незначна модернізація, і всі спроби відійти від неї завершувалися для імперії катастрофічно.
  Годунов намагався відмовитися від терористичної моделі царства Івана Грозного, і спричинив Смуту. Імператор Пьотр III спробував скасувати опричнину Таємної розшукової канцелярії, і швидко втратив корону, разом із життям. Скасування кріпацтва спричинило революційну ситуацію в Російській імперії.
  Замість Свободи, яку обіцяла Лютнева революція 1917 року, московство обрало більшовицьку контрреволюцію, яка замінила авторитаризм царату на комуністичний тоталітаризм. Спроба Хрущова пом’якшити сталінізм «відлигою» завершилася брежнєвською стагнацією. На заміну «новому мисленню» горбачовській «перестройке» прийшла єльцинська олігархія та путінський рашизм.
  Для свого збереження імперія потребує щонайменше авторитарного державного устрою. Будь-яке пом’якшення згубне для тюрми народів: щойно заслабне метрополія, поневолені Москвою народи починають відроджувати власні незалежні держави.
Погрози Ю. Навальної всім, хто прагне про деколонізації РФ
  Так звана «московська опозиція» також не спроможна запропонувати чогось задля збереження імперії, що докорінно відрізнялося б від опричної моделі влади. Вони теревенять про якусь «прекрасную Россию будущего», але це не більше ніж демагогія, яка не містить жодних реальних проектів майбутнього, крім бажання цих «опозиційних» невдах повернутися в кремлівські кабінети.
  Наразі і московська влада, і «опозиція» демонструють парадокс кризової поведінки. Подібно до того, як без допомоги ззовні, всі борсання людини, що потрапила в трясовину, лише прискорять занурення та загибель, так і різноманітні дії панівного в Кремлі режиму працюють на історично обумовлений розпад колоніальної імперії.
Відмінності московської влади від "опозиції"
  Через прорахунки панівного режиму імперія занурилася в глибоку системну кризу війни на виснаження з Україною, яку підтримують країни з високотехнологічними найпотужнішими економіками в світі. В той же час РФ опинилася в міжнародній ізоляції, із заблокованим доступом до високих технологій та в товаристві країн з тотожним положенням. І це на тлі серйозних внутрішніх проблем: віджилих об'єктів інфраструктури, численними економічними, політичними, національними та соціальними суперечностями.
  Опрична модель московської влади блокує розвиток людської особистості та громадянського суспільства, що в свою чергу, унеможливлює свободу мислення і творчості, а отже й технологічний і суспільний поступ. Крім того, розвиток індивідуальності, й пов’язаної з нею креативності, блокується пануванням ідеології «общини», тобто домінування громадського над особистим. Це порушує баланс колективного та індивідуального, на шкоду людській особистості. Про наслідки цього явища йдеться в статті «Община як основа московської ментальності», ознайомитися з котрою і запрошуємо читача.
  Існування в імперії вкупі з пануванням духу общини, причина того, що протягом усієї московської історії всі спроби суспільні модернізації зводилися до запозичення наявних західних технологій, після чого режим переходив на новий рівень авторитаризму та зовнішньої експансії.
  Так сталося після реформ Івана Грозного та Петра I, подібне відтворилося після сталінської індустріалізації чи єльцинської ринкової економіки. Без деколонізації імперія відтворює усталену матрицю.
  Так звана московська «опозиція» сподівається розпочати все з «чистого аркуша» і покладає надії на Захід, який порятує Москву допомогою в черговому перезавантаженні-модернізації. Усі «хорошие русские» сподіваються звалити всі провини за московську агресивність на Путіна, щоб потім опанувати його трон, технологічно модернізувати імперію, і після чергового «перезавантаження» відновити імперіалістичну експансію.
Спадкоємиця трону лідера московської "опозиції" Ю. Навальна про московсько-українську війну
  Після перезавантаження імперії спрацює сюжет «трьох конвертів» і повторення усталеної матриці: Росія знов перетвориться на одного з головних паліїв міжнародного збройного протистояння, як це вже було на початку Першої та Другої світових воєн.
  Опрична модель влади унеможливлює технологічний прогрес, чим прирікає імперську спільноту на екстенсивний шлях розвитку. Саме з цієї причини вся історія Москви – історія імперіалістичної експансії та колоніальних воєн. Імперія завжди діяла за принципом збільшення кількості, без зміни якості, бо просто не спроможна чинити якось інакше.
  Це віддзеркалилося не тільки в нестримному бажанні поневолювати інші народи, але й у мирних формах господарювання. Для прикладу варто пригадати засвоєння цілини, замість інтенсифікації сільського господарства на «исконно-посконных» територіях. Сюди ж можна віднести й величезне будівництво флоту за Петра I, а потім, у суходільній імперії більшість кораблів просто згнила в портах. Або сталінську систему «ВКП(б)» і рабської праці в Гулагу, які попри загальноімперські масштаби виявилися повністю збитковими. Кожен з читачів може самостійно пригадати чимало подібних прикладів.
  Все це закономірно повторювалося протягом усієї московської історії, і за умов збереження імперії, відтвориться в майбутньому. Єдиний шлях до сталого миру в Європі та Центральній Азіїдемонтаж імперії, і утворення на її теренах незалежних держав поневолених колись Москвою народів.
До відома підданих РФ
  Усі спроби перезавантажити імперію завершаться новими агресивними війнами, яку очолить чергова реінкарнація Сталіна чи Путіна. Це давно вже зрозуміли народи, які зазнали московського визиску. Але чи усвідомлюють це провідні країни Заходу?


Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора! 

Немає коментарів:

Дописати коментар