субота, 30 березня 2019 р.

Вплив Золотої Орди на державний устрій Московії та менталітет московства


Вплив Золотої Орди на державний устрій Московії та менталітет московства

 
 Н. Неврев. Опричники. 1870-ті р.
  Панування Золотої Орди стало визначальним для формування системи державного устрою Московського князівства. Владу князі отримували як милість хана, і за великим рахунком, несли відповідальність тільки перед володарями Орди. У свою чергу, ординська військова потуга була гарантом влади князів московських, тверських, суздальських, рязанських та їм подібних.
  Головним княжим обов’язком перед Ордою був збір данини. Якщо князь виконував повинність належним чином, на його завжди очікувала ханська приязнь. Якщо не вдавалося виконати план по збору податків, на князя чекали непереливки.
  Саме завдяки отриманому в часи Івана Калити праву на збір «виходу» (данини) відбулося вивищення Москви на грошових потоках Золотої Орди. І саме цей чинник зумовив державний устрій Московського князівства та неповторний склад «загадочной русской души».
С. Іванов. Баскаки. 1909 р.
  В ординські часи Москва не мала розвиненої промисловості та ремісничого виробництва. Це зумовлювало відсутність зовнішньої торгівлі та митних зборів як способу поповнення княжої скарбниці («казны»). Нерозвиненість ремісництва та традиційно погані шляхи сполучення залишали в зародковому стані і внутрішній ринок.
  Не було можливості побудувати сировинну економіку. Корисні копалини, які б на той час користувалися б попитом, не видобувалися. «Промысел рухляди»  (полювання на тварин із цінним хутром) мав невеличкі масштаби.
  Для збору податку лишалося єдине джерело – сільське господарство. Московські землі малопридатні для цього: нечорноземні ґрунти та досить жорсткі кліматичні умови не давали змоги створювати селянам надлишок сільськогосподарської продукції. Отже, щоб зібрати з селян податок потрібні були жорсткі репресивні заходи, такий собі прототип «продразверстки».
  Обставини змушували московських володарів не зважати на потреби підвладного населення. Коли тягловий люд помирав з голоду для князя це була прикрість –  зникало джерело доходів. Та з іншого боку – «бабы еще нарожают». В разі голодного бунту чи ще якихось заворушень, ординська кіннота завжди допомагала розв’язати непорозуміння з княжими підданими.
  Справжньою проблемою для князя було невиконання плану по данині в Орду – у цьому випадку він міг позбутися всього, із життям включно. Отже московські князі могли мало зважали на потреби свого населення, і мусили чітко дотримувати вимог ханської ставки. Ці обставини прирікали Московське князівство на деспотичну форму правління.
  І все ж до XV століття княжа влада Москви не була деспотичною в повному обсязі. На заваді було ведуча технологія сільського господарства.
  Переважна більшість Залісся займалося підсічно-вогневим землеробством. З цією метою вирубувалися і випалювалися величезні лісові простори, які потім засівалися культурними рослинами.
  Така система давала значні і стабільні врожаї, але швидко, десь за 3-4 роки, виснажувала ґрунти. Для їх відновлення потрібно було близько сорока років. І це в кращому разі. Через кліматичні умови та гідрологічні особливості покинута нива часто перетворювалася на звичайнісіньке болото. Виснаживши земельну ділянку, селяни перекочовували на нове місце, де весь цикл повторювався.
  «Мандрівне» землеробство дуже ускладнювало державний контроль над селянами. До 90% селян Московії жили в невеличких, не більше чотирьох дворів, лісових селах.
Заснування Москви
  Аби за таких умов стягати податок з не дуже заможних та розкиданих по всіх усюдах землеробах, князю було необхідно мати централізовану чисельну фіскальну і репресивну структуру, що в свою чергу потребувало значних витрат, і могло зробити не рентабельною всю систему. Утім правителі Московії, в усі часи, не шкодували коштів на силовиків та бюрократів. Саме вони були, і лишаються, головною опорою владної вертикалі Росії.
  Висока продуктивність підсічно-вогневого землеробства мала і зворотній бік. У XV столітті чисельність населення Московії збільшилася майже вдвічі. Зростання населення, повільне відновлення лісів і ґрунтів, та кліматичні зміни спричинені початком малого льодовикового періоду змушували селян Московії переходити на орне землеробство.
  Перехід тривав близько півсотні років, і завершився наприкінці XV століття. Орна система землеробства поступалася в продуктивності підсічно-вогневій, але давала владі величезні переваги. Адже вся земля була у власності князя, або передавалася  в розпорядження («вотчинное владение») монастирів чи бояр. Що було зафіксовано на законодавчому рівні – у Судебнику 1497 року.
  Орне землеробство змушувало залишатися селянина на одному місці. Тепер його було легко контролювати. Відповідальність за збір податків покладалася на самих селян. «Круговая порука» зобов’язувала «мир» («общину») виплачувати податки у повному обсязі, попри фінансову неспроможність окремих членів общини. Деяку незручність для влади створювала можливість переходу селян від одного землевласника до іншого, але з цим було покінчено наприкінці XVI століття.
С. Іванов. Юріїв день. 1908 р.
  «Община» та «круговая порука» зменшували навантаження на княжу податкову службу, і підвищували ефективність та рентабельність даної моделі управління в цілому.
  Досвід закріпачення був застосований і для інших верств населення. Мешканці міст: торговці та ремісники, також прикріплялися до своєї професії та місця проживання. Трохи відрізнялося становище «служивых» осіб, що перебували на державній службі. Вони також прикріплювалися до професії, але жити мали там, де цього потребували інтереси служби князю. Станова приналежність була спадковою.
  Паралельно з обмеженням прав простого люду, московські князі наступали на права боярства. Поступово у них забирали один привілей за іншим: було скасовано право вільного переходу з земельними володіннями до іншого сюзерена, обмежені повноваження вотчинних судів, законами 1551 та 1562 років суттєво обмежувалися права боярства. Опричний терор фактично покінчив із вотчинним землеволодінням. Йому на заміну прийшли помістя, які надавалися за вірну службу царю.
  На додачу до цього володарі Московії використовували ще один прийом, який ставав на заваді  політичній незалежності боярства. Князі, а згодом і царі, жалували боярам земельні наділи в різних частинах країни. Вотчини не мали територіальної цілісності, що позбавляло бояр можливості бути хоча б регіональними лідерами.
  На Московщині не існувало майорату, внаслідок чого земельні володіння ділилися між спадкоємцями. Зменшення розмірів вотчини, зменшувало заможність і впливовість боярина. Збільшити вотчини можна було лише за рахунок княжого (царського) пожалування землею та холопами за вірну службу. Таким чином, усі боярські гаразди залежали від князя чи царя Московії.
  Створена вертикаль влади возносила на верхівку московського правителя, а всіх інших робило його холопами. В основних рисах цей режим управління зберігся на Московщині до наших днів. Мінялися назви, структура виробництва, але не принципи.
Орлов-Петров. Присяга на княжіння. 1912 р.
  В усі часи Кремль спирався на репресивно-каральні органи та бюрократичний апарат. За вірну службу володарю Московії «жалували» (і жалують) державними посадами і майном. У середні віки це були земельні володіння, зараз – заводи чи нафтові свердловини. Тепер, як і раніше, право на власність гарантується вірністю правителю Московії.
  У простих людей, нащадків холопів і кріпаків, багатовікова «круговая порука», владний деспотизм, кріпосництво творили такі риси національної вдачі як пасивність і покора владі.
  Закладені Золотою Ордою та першими правителями самодержавної Московії принципи державного устрою зіграли величезну роль у формуванні російського менталітету. Цей вплив зберігається до теперішнього часу.
Використана література
1. В. Егоров. Цивилизационные предпосылки политической и социально-экономической эволюции России". Москва: Вестник Московского государственного областного университета, №3, 2018.
2. Р. Пайпс. Россия при старом режиме. Mосква: Независимая газета, 1993.




Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!

1 коментар: