«Бабло порождает зло»: вивищення Москви на грошових потоках Золотої Орди

 

С. Іванов. Баскаки, 1909 р.

  Причиною вивищення Москви серед інших земель Золотої Орди був ні сліпий випадок, ні особлива харизма «народа-богоносца», ні містична благодать «духовных скреп». Усе набагато простіше, як доводить у книзі «Золотая Орда. Монголы на Руси. 1223 – 1502» (М.: Центрполиграф, 2017) німецький історик, сходознавець і тюрколог Бертольд Шпулер. Для панування Москви визначальними стали «три речі: гроші, гроші, та ще раз гроші», як сказав, з іншого приводу, Людовіку XII маршал Джан-Джакопо Тривульціо (1448 – 1518).

Податки в улусі Джучи

  Не потребує доказів твердження, що всі завоювання та війни мають на меті отримання зиску. Не становили виняток і монголи під час навали на Русь. Одразу після окупації територій Русі-України, Бату-хан (Батий) запровадив збір данини з поневоленого населення. На початках виплати контрибуцій не мали чіткої системи і стягалися в натуральному вигляді, переважно цінним хутром, але за браком його могли брати худобу, чи навіть робити боржників рабами.

П. Риженко. Володар Улусу Джучи старший син Бату-хана Сартак і князь Олександр Невський. Частина триптиха "Сонце землі Руської". 2008 - 2009 р.

  Відсутність усталеного порядку у виплаті данини породжувала хаос і нестабільність. Та не для цього ж «деды воевали»! Як сказав «дєдушка» Лєнін : «Учет и контроль — вот главное, что требуется для... правильного функционирования первой фазы коммунистического общества».

  Схожий хід думок мали й попередники комуністичних окупантів. Уже в 1257 році, за хана Берке, Орда упорядкувала збір данини, визначила її розміри, та встановила інститут баскаків, які виявили найбільшу активність та ефективність на землях Володимиро-Суздальського, Муромського та Рязанського князівств.

  Баскаки організували перепис податного населення та облаштували податкову службу. Структура податкової відтворювала устрій ординського війська, і мала ту саму ієрархію: податкові десятники, сотники, тисячники та темники.

  Головний податок ясак, або «виход» (у лапках подаються літописні назви) – складав десятину (10%) від виробленої продукції. Інший важливий податок – тамгу з обігу реалізованих товарів, виплачували насамперед купці. Крім того існували й більш спеціалізовані види податків, мали назву калан («пошлины»): сабанлик («поплужное») – натуральний податок на зорану землю, улаг («подводы») – надання коней для «ям» (поштових станцій), шунсун («корм») матеріальне забезпечення ординських чиновників, що перебували у відрядженні. Крім того стягалося мостове (плата за проїзд мостом) та митні збори. Існував також податок для військових потреб, який не мав регулярного характеру – німер («запрос»). Загальна сума данини становила до 20% всіх доходів (не плутати з прибутками) платників податку. Ці кошти становили фінансове підґрунтя Золотої Орди.

  У 1275 році звільнили від будь-яких податків православну церкву та всі пов’язані з нею структури.

Капков Я. Ф. Святитель Алексій зцілює ханшу Тайдулу

Москва на сторожі інтересів Орди

  Під час стягнення данини виникали проблеми: люди з іншого суспільства погано розуміли місцеву специфіку збору податків. Набагато легше та ефективніше видавалося знайти відкупника, який взяв би на себе клопіт стягнення данини, сплачував би Орді зумовлену суму, ну і мав щось стимулююче для себе.

  По наявних даних, практика оренди податків існувала на всіх підвладних Орді землях, з прискіпливим «учетом и контролем» над орендарями. Літописи згадують баскаків, що сиділи на Москві, Володимирі, Твері, Боровську, Тулі ще в XV столітті.

  Іван Калита (1325 – 1340) потрапив у довіру ханської ставки й отримав ярлик великого князя та право на самостійний збір данини. Нащадки Калити успадковували право на збір данини разом з ярликом на великокняжий стіл.

Орлов-Петров. Присяга на княжіння. 1912 р.

  Спочатку московські князі ретельно виплачували Орді всі зібрані податі. Але потроху часточки «виходу» почали прилипати до рук та гаманців московських правителів. В залежності від обставин вони залишали собі від 6 % до 12 % стягнених податків. На ці кошти вони провадили політику «собирания земель».

  Поступово Москва отримувала право збирати данину з інших підвладних Орді князівств, лишаючи собі «комісійні». Так, наприклад, з Углицького князівства, Москва лишала собі 100 рублів 30 алтин та 3 дєнєжкі з кожної зібраної тисячі рублів.

  В разі потреби, московські князі погашали податкову заборгованість інших князівств в обмін на вигідні для себе політичні та економічні поступки.

  При нагоді, Москва просто не віддавала зібрані кошти. Саме проблеми з виплатою данини спровокували війну Мамая з Дмитром Донським. З 1395 по 1407 роки, після того як Тамерлан завдав Орді вельми дошкульних ударів, Московія залишала собі всі стягнені податки.

   Після першого захоплення Казані в 1468 році, Московське князівство припинило виплати данини аж до 1571 року. Край податковим канікулам поклав кримський хан Девлет Ґерай, який захопив і спалив Москву. Ця перемога змусила московитів платити данину Кримському ханству до 1700 року.

  Підсумовуючи, відзначимо, що завдяки контролю над надходженнями до ординського бюджету Москва посилила міць та впливовість, що дало їй змогу перехопити владу в країнах, які залишилися після розпаду Золотої Орди. Саме гроші зароблені на стягненні данини створили можливості для політичного злету Москви, а не міфічна перемога в Куликовській битві чи героїчна оборона Козельська.

 Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!