Московські таємниці: чому Кремль будували італійці?

 

Башта Філарете, замок Сфорца, Мілан. Середина XV ст.

  На початку сімдесятих років XV століття московський князь Іван III планував здійснити найбільшу геополітичну катастрофу середньовіччя – розпад Золотої Орди. Біжучи до своєї «національної квартири», князь Іван не розумів, що тільки разом триєдиний золотоординський народ (тюрки, фіно-угри та москвини) спроможний підвести з колін великий Улус Джучи.

С. Іванов. Баскаки. 1909 р.

  Московський сепаратист готувався ретельно. Грошовими потоками Золотої Орди вдалося опанувати ще його предкам. Іван III прагнув побудувати собі надійний прихисток – кам’яну резиденцію, із загадковою назвою Кремль.
  У наші часи точаться гострі суперечки щодо походження цієї назви. Найвірогідніше це похідна від тюркського kärmän (кермен = фортеця), монгольського kerem, калмицького kerɨ̥, кримськотатарського кирим з тим же значенням. Ця етимологія добре узгоджується з історією Московської держави, яка постала на уламках Улуса Джучи.

Кремль. Сучасна світлина

  Князь Іван вирішив розпочати реконструкцію резиденції з храму. В 1471 році московські будівельники знесли стару будівлю Успенської церкви, й заходилися будувати новий кам’яний собор.
  Іван III вирішив підтримати вітчизняного виробника. Будувати новий храм запросили місцевих майстрів: Мишкіна і Крівцова. Цей акт мав символізувати творчу спроможність населення держави 404.
  Майстри підійшли до справи з великою духовністю та іншими барвами притаманними загадковій московській душі. Цілих три роки вони мурували стіни. Навесні 1474 року почалося зведення склепіння, і... будівля обвалилася.
  Московія ще не стала самостійною державою, але вже започаткувала традицію на віки віків. До нашого часу на Московщині обвалюються будинки і аквапарки, падають літаки і ракети. В цьому проявилася одна з найбільших загадок московської душі.
  Московський князь знав ту душу, без перебільшення, із середини. Тому, не вагаючись почав запрошувати іноземних майстрів.
  Саме завдяки майстерності італійських архітекторів резиденція московських правителів із тюркською назвою існує до сьогодні.

Як італійці Кремль збудували

  Успенський собор успішно збудував Арістотель Фьораванті. До 1475 року він працював в Італії: у рідній Болоньї, в Ченто, Венеції та Павії. Майстер уславився тим, що ставив рівно башти, які на кшталт уславленої Пізанської вежі, «падали». Найбільше Арістотель пропрацював у Мілані, в герцога Сфорца – з 1458 по 1464 роки.

Успенський собор, збудований Аристотелем Фьораванті

  Будівництво Успенського собору Фьораванті розпочав весною 1475 року, і закінчив у 1477. Московські майстри за більший час спромоглися звести лише стіни, та й ті одразу розвалилися
  Два роки тривало оздоблення інтер’єру. 15 серпня 1479 року Успенський собор освятили, і стоїть він дотепер.
Після зведення собору, Фьораванті призначили завідувати всією гарматною справою Московії, він брав участь у поході Івана III на Новгород 1478 року.
  На Москві Арістотелю жилося не дуже добре, тому він зібрався додому. Фьораванті не знав, що приїхати до Московії легко, а ось виїхати звідти вельми складно. Залізну завісу вигадали не комуністи. За спробу виїхати за кордони Московії Арістотеля Фьораванті арештували і запроторили за ґрати.
  Пізніше випустили з в'язниці, бо Москва не могла обійтися без знань досвідченого інженера й архітектора. Фьораванті згадується в літописній оповіді про похід Івана III на Тверське князівство 1485 року. Це остання згадка про італійського архітектора.
  Та все ж першим італійським майстром на Московщині був не Фьораванті. У 1469 році на Москву прибув Антон Фрязин. Фрязин – похідне від «фряг, франк» – так на Москві називали всіх італійців. Мабуть, для населення держави, що відкололася від монгольської імперії Чингісхана, всі європейці були схожі як дві краплини води. Тому майже всіх італійських майстрів москвини називали «Фрязинами».

Повідомлення Лицьового літописного зведення про закладення Антоном Фрязиним Свиблової башти

  Справжнє ім’я Антона Фрязина не відоме. Ним збудована перша цегляна кремлівська вежа – Тайницька (1485). У 1488 році Антоном зведена кутова Свиблова (Водовзводна) башта.
  1485 року до Москви прибув Марк Руффо – архітектор із Мілану. Москвини називали Руффо Марком Фрязиним.
  Марко Руффо працював на Московщині з 1485 по 1495 роки. Він побудував кремлівську скарбницю – Казенний двір (1485), Малу Набережну палату (1487), зруйновані москвинами в другій половині XVIII століття. За проектами Руффо збудовані Спаська, Беклемішевська та Нікольська башти. Разом П’єтро Антоніо Соларі він створив Грановиту палату.

П'єтро Антоніо Соларі Та Марк Руффо (зображені без шапок). Фрагмент Лицьового літописного зведення 1568 - 1576 р. 

  Антоніо Соларі також походив з Мілану, де звів кілька будівель. У 1490 році він приїхав на Москву, де й помер 1493 року. За цей невеличкий час він створив: разом з Марком Руффо Грановиту палату (1487 – 1491), Боровицьку (1490), Спаську (1490), Константино-Єленінську (1490), Нікольську (1491), Сенатську (1491) та Кутову Арсенальну (1492) башти.
  Через деякий час, після смерті Соларі, до Москви прибув Алоїзіо де Карезано, якого москвини прозвали Алевізом Фрязиним або Алевізом Старим. Він працював на Москві з 1494 до 1508 року. Алоїз будував Великий Кремлівський палац, Троїцьку та інші башти, мури й рови Кремля.

Пам'ятна дошка, яку   і зараз можна побачити на Спаській башті. В ній повідомляється, що Антоніо Соларі побудував цю вежу за наказом московського князя Івана III 

  1504 року до Москви прибув Алевіз Новий. Як його звали в Італії лишається загадкою. Новим москвини Алевіза прозвали для того, аби відрізняти від Алевіза Старого.
  Алевіз Новий побудував багато храмів, найвідоміший з яких – Архангельський собор, в який московський князь Василій III наказав перенести прах своїх прабатьків. Володарів Московії ховали там до 1730 року.

Архангельський собор створений Алевізом Новим (вгорі) та церкви в Лонгіо та Ревезе неподалік від Виченци побудовані Алоїзом Ламберті (можливо це справжнє ім'я Алевіза Нового)

  Бон Фрязин – майстер з Італії, що створив найвищу споруду Москви до XIX століття – дзвіницю Івана Великого. Вдячні москвини навіть не спромоглися запам’ятати його справжнє ім’я.

Дзвіниця Івана Великого побудована Бон Фрязиним

  Італійці працювали на Москві до занепаду династії Рюриковичів. Знаючи всі ці факти, ніхто не здивується схожості резиденцій володарів Мілану й Москви.
  Московська міфологія стверджує, що храм Василія Блаженого створили московські майстри Барма і Постнік. При цьому споруду створили з цегли з тавром італійських майстрів.

Барма царя Алексія Михайловича

  Барма і Постнік – вірогідно, епітети московського царя, який носив барми – широкий комір із коштовним камінням, та дотримував усіх церковних постів, тобто був «постніком». За велінням носія барми, який був ще й постніком, і звели італійці храм Василія Блаженного.

Найбільша загадка московської душі

  Сепаратизм Івана III врешті решт спричинився до катастрофи. Його онук – Іван IV Грозний, чиї далекі предки князь Дмитрій Донськой і беклярбек Мамай билися на полі Куліковім, довів Московію до самого краю. Без татарського нагляду Московія поринула в Смуту, і ледве не припинила існування.

Кастальвеккіо, Верона, Італія. На мурах помітні зубці у вигляді ластівчиного хвоста, подібні до кремлівських.

  Смутні часи завершилися вінчанням на царство нової династії – Романових. Вони врахували помилки попередників, і стали залучати іноземців не лише до будівництва споруд, а й до управління державою. Досить швидко Романови стали етнічними німцями, як і майже вся еліта їхньої держави.
  У 1917 році відбулася зміна еліт – на заміну німцям, на хвилі соціалістичних гасел, прийшли євреї. Московство виявилося не спроможним керувати державою самостійно.
  Але традиція, розпочата Мишкіним і Крівцовим у 1474 році, зберігалася не змінною до нашого часу. На Московії постійно обвалювалися будинки, церкви і мости зведені «посконными» умільцями. В новітні часи до обвалу споруд додалися падіння літаків і ракет.

Руїни Кремля

  Причина цих руйнацій – найбільша загадка московської душі. Щоправда, гуморист Павел Воля у жартівливому звернені до Путіна розкрив цю велику таємницю населення Московії. «Мы рукожопые!» – виголосив Воля. Блазні завжди казали тиранам правду, в той час як більшість холопів не наважувалася про таке навіть подумати. 

Версія українською мовою

Версія ютуб-каналу "hrendyabliki"

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!