субота, 12 січня 2019 р.

Московські таємниці: чому Кремль будували італійці?


Московські таємниці: чому Кремль будували італійці?
 
Башта Філарете, замок Сфорца, Мілан. Середина ХV ст.
  На початку сімдесятих років ХV століття московський князь Іван ІІІ планував здійснити найбільшу геополітичну катастрофу середньовіччя – розпад Золотої Орди. Біжучи до своєї «національної квартири», князь Іван не розумів, що тільки разом триєдиний золотоординський народ (тюрки, фіно-угри та москвини) спроможний підвести з колін великий Улус Джучи.
С. Іванов. Баскаи. 1909 р.

  Московський сепаратист готувався ретельно. Грошовими потоками Золотої Орди вдалося опанувати ще його предкам. Іван ІІІ прагнув побудувати собі надійний прихисток – кам’яну резиденцію, із загадковою назвою Кремль.
  У наші часи точаться гострі суперечки щодо походження цієї назви. Найвірогідніше це похідна від тюркського kärmän (кермен = фортеця), монгольського kerem, калмицького kerɨ̥, кримськотатарського кирим з тим же значенням. Ця етимологія добре узгоджується з історією Московської держави, яка постала на уламках Улуса Джучи.
Кремль. Сучасна світлина
  Князь Іван вирішив розпочати реконструкцію своєї резиденції з храму. В 1471 році московські будівельники знесли стару будівлю Успенської церкви, й заходилися будувати новий кам’яний собор.
  Іван ІІІ вирішив підтримати вітчизняного виробника. Будувати новий храм запросили місцевих майстрів: Мишкіна і Крівцова. Цей акт мав символізувати творчу спроможність населення держави 404.
  Майстри підійшли до справи з великою духовністю та іншими барвами притаманними загадковій московській душі. Цілих три роки вони мурували стіни. Навесні 1474 року почалося зведення склепіння, і... будівля обвалилася.
  Московія ще не стала самостійною державою, але вже започаткувала традицію на віки віків. До нашого часу на Московщині обвалюються будинки і аквапарки, падають літаки і ракети. В цьому проявилася одна з найбільших загадок московської душі.
  Московський князь знав ту душу, без перебільшення, із середини. Тому, не вагаючись почав запрошувати іноземних майстрів.
  Саме завдяки майстерності італійських архітекторів резиденція московських правителів із тюркською назвою існує до сьогодні.
Як італійці Кремль збудували
  Успенський собор успішно збудував Аристотель Фьораванті. До 1475 року він працював в Італії: у рідній Болоньї, в Ченто, Венеції та Павії. Майстер уславився тим, що ставив рівно башти, які на кшталт уславленої Пізанської вежі, «падали». Найбільше Аристотель пропрацював у Мілані, в герцога Сфорца – з 1458 по 1464 роки.
Успенський собор, збудований Аристотелем Фьораванті
  Будівництво Успенського собору Фьораванті розпочав весною 1475 року, і закінчив у 1477. Московські майстри за більший час спромоглися звести лише стіни, та й ті одразу розвалилися
  Два роки тривало оздоблення інтер’єру. 15 серпня 1479 року Успенський собор був освячений, і стоїть дотепер.
  Після зведення собору, Фьораванті став завідувати всією гарматною справою Московії, брав участь у поході Івана ІІІ на Новгород 1478 року.
  На Москві Аристотелю жилося не дуже добре, тому він зібрався додому. Фьораванті не знав, що приїхати до Московії легко, а ось виїхати звідти вельми складно. Залізну завісу вигадали не комуністи. За спробу виїхати за кордони Московії Аристотеля Фьораванті арештували і запроторили за ґрати.
  Пізніше його випустили з в'язниці, бо Москва не могла обійтися без знань досвідченого інженера й архітектора. Фьораванті згадується в літописній оповіді про похід Івана ІІІ на Тверське князівство 1485 року. Це остання згадка про італійського архітектора.
  Та все ж першим італійським майстром на Московщині був не Фьораванті. У 1469 році на Москву прибув Антон Фрязин. Фрязин – похідне від «фряг, франк» – так на Москві називали всіх італійців. Мабуть, для населення держави, що відкололася від монгольської імперії Чингізхана, усі європейці були схожі як дві краплини води. Тому майже всіх італійських майстрів москвини називали «Фрязинами».
Повідомлення Лицьового літописного зведення про закладення Антоном Фрязиним Свиблової башти
  Справжнє ім’я Антона Фрязина не відоме. Ним збудована перша цегляна кремлівська вежа – Тайницька (1485). У 1488 році Антоном зведена кутова Свиблова (Водовзводна) башта.
  1485 року до Москви прибув Марк Руффо – архітектор із Мілану. Москвини називали Руффо Марком Фрязиним.
  Марко Руффо працював на Московщині з 1485 по 1495 роки. Він побудував кремлівську скарбницю – Казенний двір (1485), Малу Набережну палату (1487), які були зруйновані москвинами в другій половині XVIII століття. За проектами Руффо збудовані Спаська, Беклемішевська та Нікольська башти. Разом П’єтро Антоніо Соларі він створив Грановиту палату.
П'єтро Антоніо Соларі Та Марк Руффо (зображені без шапок). Фрагмент Лицьового літописного зведення 1568 - 1576 р. 
  Антоніо Соларі також походив з Мілану, де звів кілька будівель. У 1490 році він приїхав на Москву, де й помер 1493 року. За цей невеличкий час він створив: разом з Марком Руффо Грановиту палату (1487 – 1491), Боровицьку (1490), Спаську (1490), Константино-Єленінську (1490), Нікольську (1491), Сенатську (1491) та Кутову Арсенальну (1492) башти.
  Через деякий час, після смерті Соларі, до Москви приїхав Алоїзіо де Карезано, якого москвини прозвали Алевизом Фрязиним або Алевизом Старим. Він працював на Москві з 1494 до 1508 року. Алоїз будував Великий Кремлівський палац, Троїцьку та інші башти, мури й рови Кремля.
Пам'ятна дошка, яку   і зараз можна побачити на Спаській башті. В ній повідомляється, що Антоніо Соларі побудував цю вежу за наказом московського князя Івана ІІІ 
  1504 року до Москви прибув Алевиз Новий. Як його звали в Італії лишається загадкою. Новим москвини Алевиза прозвали для того, аби відрізняти від Алевиза Старого.
  Алевиз Новий побудував багато храмів, найвідоміший з яких – Архангельський собор, в який московський князь Василій ІІІ наказав перенести прах своїх прабатьків. Володарів Московії ховали там до 1730 року.
Архангельський собор створений Алезом Новим (вгорі) та церкви в Лонгіо та Ревезе неподалік від Виченци побудовані Алоїзом Ламберті (можливо це справжнє ім'я Алевиза Нового)
  Бон Фрязин – майстер з Італії, що створив найвищу споруду Москви до ХІХ століття – дзвіницю Івана Великого. Вдячні москвини навіть не спромоглися запам’ятати його справжнє ім’я.
Дзвіниця Івана Великого побудована Бон Фрязиним
  Італійці працювали на Москві до занепаду династії Рюриковичів . Знаючи всі ці факти, ніхто не здивується схожості резиденцій володарів Мілану й Москви.
  Московська міфологія стверджує, що храм Василія Блаженого створили московські майстри Барма і Постнік. При цьому споруду створено із цегли з тавром італійських майстрів.
Барма царя Алексія Михайловича
  Барма і Постнік – вірогідно, епітети московського царя, який носив барми – широкий комір із коштовним камінням, та дотримував усіх церковних постів, тобто був «постніком». За велінням носія барми, який був ще й постніком, і був зведений італійцями храм Василія Блаженного.
Найбільша загадка московської душі
  Сепаратизм Івана ІІІ врешті решт спричинився до катастрофи. Його онук – Іван ІV Грозний, чиї далекі предки князь Дмитрій Донськой і беклярбек Мамай билися на полі Куліковім, довів Московію до самого краю. Без татарського нагляду Московія поринула в Смуту, і ледве не припинила своє існування.
Кастальвеккіо, Верона, Італія. На мурах помітні зубці у вигляді ластівчиного хвоста, подібні до кремлівських.
  Смутні часи завершилися вінчанням на царство нової династії – Романових. Вони врахували помилки попередників, і стали залучати іноземців не лише до будівництва споруд, а й до управління державою. Досить швидко Романови стали етнічними німцями, як і майже вся еліта їхньої держави.
  У 1917 році відбулася зміна еліт – на заміну німцям, на хвилі соціалістичних гасел, прийшли євреї. Московство виявилося не спроможним керувати своєю державою самостійно.
  Але традиція, розпочата Мишкіним і Крівцовим у 1474 році, зберігалася не змінною до нашого часу. На Московії постійно обвалювалися будинки, церкви і мости зведені «посконними» умільцями. В новітні часи до обвалу споруд додалися падіння літаків і ракет.
Руїни Кремля

  Причина цих руйнацій – найбільша загадка московської душі. Щоправда, гуморист Павел Воля у жартівливому звернені до Путіна розкрив цю велику таємницю населення Московії. «Мы рукожопые!» – виголосив Воля. Блазні завжди казали тиранам правду, в той час як більшість холопів не наважувалася про таке навіть подумати. 


Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!

Немає коментарів:

Дописати коментар