Співпраця дому Романових з III Рейхом

 

Окно ТАСС. 1941 рік.

  Претендент на престол Московії Великий князь Владімір Кирилович Романов заплямувався співпрацею з III Рейхом. Прихильники Великого князя заперечують співпрацю з нацистами, але факти річ уперта. Утім, судіть самі.
  Князь Владімір Кирилович, єдина дитина двоюрідного брата останнього імператора Російської імперії Ніколая II – Кирила Володимировича. Великий князь Кирил мав дуже сумнівні права на московський престол, що не завадило йому проголосити себе імператором Всеросійським Кирилом І.
  Більшість представників дому Романових не визнали претензію, оскільки, свого часу, князь Кирил узяв шлюб, без імператорського дозволу, що порушувало, чинний на той час, закон про спадкування трону Російської імперії.

Великий князь Владімір Кирилович Романов

  Такі колізії не завадили його сину, князю Владіміру, проголосити себе, після смерті батька в 1938 році, головою імператорського дому, і, відповідно, претендентом на московський престол. Хоча формально він не проголошував себе новим імператором у вигнанні.
  Друга світова війна заскочила «місцеблюстителя» трону в бретонському маєтку у Франції. Після окупації країни гітлерівцями, Владімір Романов не залишив Бретань.
  Для цього не було причини – князь не виступав проти нацизму, до того ж комуністичний уряд колишньої Російської імперії, вступив в гітлерівську коаліцію з метою поділу території Польщі між СССР та III Рейхом. Слід віддати належне князю Владіміру Кириловичу – він ніколи не підтримував комуністичний режим СССР, і завжди закликав до його повалення.
  Князь не зрадив принципам і після переходу СССР з гітлерівської коаліції до антигітлерівської, яке відбулося 22 червня 1941 року. 26 червня того ж року, він виступив з публічними закликами повалити більшовицький режим в колишній Російській імперії.
  У 2017 році прихильники князя з Російського імператорського дому надіслали лист до редакції московського часопису «Новые Известия» із запереченням фактів співпраці Владіміра Романова з нацистами, викладеними на сайті «НИ». У листі симпатики князя стверджували, що заява князя від 26.06.1941 лише продовження його політичної лінії, яку він провадив скрізь і всюди, і зовсім не свідчить про прихильність до нацизму.
  Оскільки краще раз побачити, ніж сто раз почути, нехай кожен зробить власні висновки з тексту княжої заяви. Наводиться мовою оригіналу.
  «В этот грозный час, когда Германией и почти всеми народами Европы объявлен крестовый поход против коммунизма-большевизма, который поработил и угнетает народ России в течение двадцати четырёх лет, Я обращаюсь ко всем верным и преданным сынам нашей Родины с призывом: способствовать по мере сил и возможностей свержению большевистской власти и освобождению нашего Отечества от страшного ига коммунизма.
  /на подлинном собственною Его Императорского Высочества рукою подписано:/
  Владимир
  Сен-Бриак.
  26 июня 1941 г.».
  Після цього претендент на московський престол отримав особисту охорону від гітлерівців. Під охороною слід розуміти захист особи, а не конвой у концтаборі.
  Відповідним чином оцінили заяву князя і в СССР. 28 червня 1941 року газета «Правда» оприлюднила статтю Давида Заславського з матеріалом про Великого князя Владіміра Кириловича.

Д. Заславський. "Правда" 28.06.1941

  Незабаром у тій самій газеті з’явилася карикатура з віршами, присвяченими царственому колабораціоністу.
  «В германском обозе волненье не зря —
  Фашисты везут для России царя!...
  Сидит он, качаясь, на тощем коне
  И спьяну в Москве себя видит — во сне...»

Плакат А. Любімова, вірш Б. Тимофеєва. 1941 рік.

  СССР впровадило агентуру не тільки в оточення Владіміра Романова, але й в інші групи московських політемігрантів. Більше того, чекісти відпрацювали варіанти реставрації, в разі повалення більшовицького режиму. Докладніше про це йдеться в статті «Самодержавие, православие, совдепы».
  Сталінська кліка володіла інформацією про настрої Великого князя, про що не забарилася розповісти в своєму провідному часописі.
  Князь не цурався друзів з Вермахту. Зберіглося фото, на якому він з імператорськими орденами, разом з Великим князем Дмитрієм Павловичем і князем імператорської крові Всеволодом Івановичем, красуються в товаристві офіцерів Вермахту на весіллі сестри Владіміра Кириловича.

Князь Владімір Романов з офіцерами Вермахту

  Представники Російського імператорського дому, у вищезгаданому листі, пишуть з цього приводу: мовляв, це не те, про що ви подумали. Це звичайнісінька вечірка аристократів, без жодної політики.
  Аби зрозуміти абсурдність подібної заяви, достатньо спробувати уявити, скажімо, Романа Шухевича, або Андрія Мельника, або Тараса Бульбу-Боровця в товаристві Жукова, Ватутіна та Мехліса. Погодьтеся, подібна світлина – з області хворої уяви, оскільки українські націоналісти такого рівня ніколи б не те щоб співпрацювати, вони б не погодилися навіть на спільне фото з катами свого народу.
  А для князя Владіміра Романова фото з вояками ІІІ Рейху – просто пам’ять про вечірку в колі друзів. Усе доволі промовисто, і будь які коментарі зайві.
  Це добре розумів і сам претендент на московський престол. Після висадки союзників у Нормандії, князь миттю зібрав манаття та разом з «придворними» накивав п’ятами в Німеччину. Коли ІІІ Рейх перетворився на арену запеклих бойових дій, Великий князь Владімір перебрався до Австрії.

Плакат А. Любімова. 1941 рік.

  Там він зустрівся з генералом Борисом Хольмстон-Смисловським, який порадив «імператору» виїхати до Ліхтенштейну.
  Утім, влада князівства відмовила московському князю, після чого він подався до Іспанії, де панував Франко. Через кілька років князь переконався, що його ніхто не збирається переслідувати, оскільки він не мав статусу військового злочинця. І почав вільно подорожувати країнами світу. Навіть помер під час мандрівки.
  Згідно заповіту, князя поховали у великокняжій усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербургу в 1992 році. Це й не дивно – колись князь просто закликав допомогти Гітлеру повалити більшовицький режим, а не намагався боротися за створення незалежних держав поневолених Москвою народів. Його діяльність не зазіхала на імперію, як чин Степана Бандери, Мустафи Шокая чи онука Шаміля – Мухаммада Саїд бека. Тому для московства Владімір Кирилович «свой в доску».
  Хіба-що, прихильники з табору іншого претендента на престол – Дмитрія Романовича Романова, згадують про співпрацю князя з нацистами. У відповідь на намір влади РФ надати особливий статус правонаступниці князя Владіміра Кириловича – Марії Романовій, представники московського дворянства звернулися до Путіна із закликом не робити цього, оскільки батько Марії, Владімір Романов, заплямувався співпрацею з нацистами. Петицію підписали Нікіта Лобанов-Ростовський, Александр Трубецькой, Пьотр Шереметєв, Сергій Капніст.

Марія – дочка князя Владіміра Кириловича Романова

  Також у заяві відзначалося, що нащадки Владіміра Кириловича не мають жодних прав на московський престол. На їхню думку, справжній спадкоємець московських царів – Дмитрій Романович Романов.
  Суперечка претендентів на престол стає цікавою, оскільки сам князь Дмитрій Романов помер, не залишивши будь-яких нащадків, а його рідний брат мав лише дочок, які не могли спадкувати трон. Отже ця лінія повністю зачахла, а правонаступників князя Владіміра Кириловича більшість монархістів не визнає.
  Та й навіщо московству цар, якщо імперією керує ФСБ-КГБ? Звідти до влади прийшли, і ще прийдуть, кадри, набагато крутіші та брутальніші, ніж нащадки нацистського колаборанта.

Версія ютуб-каналу "hrendyabliki"

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!