Крах останньої імперії

 

Держави які можуть постати на місці сучасної РФ

  Сучасна Росія значно поступається Російській імперії та СССР. РФ охопила всебічна криза, яка завершиться розпадом останньої імперії. Головна причина краху та сама, що тривалий час підживлювала існування самої імперії – наявність у росіян імперської ідентичності, яка так і не змогла перетворитися на етнічну.
  Поневолені Москвою народи та регіони з колосальними відмінностями тримаються купи лише завдяки жорсткій авторитарній централізованій владі. Щойно «владна вертикаль» виявить слабкість, народи і регіони спробують позбутися імперського ярма. Така доля всіх колоніальних держав, і Росія не виняток.

Автономізація регіонів РФ в 1990 - 2000 роках

  Події останніх років, яскраво засвідчили, що в регіонах невдоволення метрополією сягає критичної межі. Протести в Хабаровську, Інгушетії, поморів у Шиєсі, – лише перші ластівки, які не перетворилися на весну поневолених народів, але провіщають її прихід.
  Варто пригадати, що Російська імперія припинила існування через війну на два фронти: зовнішньому, проти блоку Центральних держав, і внутрішньому, проти революційно налаштованої опозиції. Агресія проти Афганістану на тлі краху соціалістичної системи поклала край існуванню СССР.
  РФ наступає на ті ж самі граблі: в імперії панують гострі соціальні, національні та економічні проблеми, які Москва вирішила загасити роздмухуванням комплексу імперської величі, та агресивною зовнішньою політикою: війною проти Грузії та України, втручання у збройні конфлікти в Сирії та Центральній Африканській республіці.
  Наступальна політика путінського режиму викликає захват у носіїв імперської ідентичності. Узурпатор влади, який став президентом РФ на сфальсифікованих виборах, надихає прихильників протистоянням з США. Принцип його дій зрозумілий, ще в 19 столітті сформульований московським класиком Іваном Криловим: «Ай Моська! Знать она сильна, что лает на слона!».
  Порожнечу путінських зусиль видає одна обставина – московська пропаганда козиряє «великими перемогами» минулого: СССР у Другій світовій війні та польотом Гагаріна в середні шари термосфери Землі.
  Якогось позитивного бачення майбутнього годі шукати. Тільки масована дезінформація, що виявляється, наприклад, у погрозах перетворити всіх супротивників на «ядерний попіл». У реальності існує лише велетень на глиняних ногах.
  Формально в РФ конституція гарантує свободи і права, насправді – громадян переслідують за критику влади, викриття злочинів ЧК-НКВД-КГБ-ФСБ, за вияв громадянської антиурядової позиції.
  Такі дії блокують зворотній зв’язок влади з населенням, що свого часу спричинить серйозний конфлікт між владною меншістю чекістського кооперативу «Озеро», яке захапало собі всі гаразди імперії, та упослідженою більшістю населення РФ.

Чекістська трійця

  Певну частину населення Росії єднають мрії про відродження імперії. Утім сила цих ідей вельми поступаються постулатам про сакральність самодержавної влади в Російській імперії, чи ідеям марксизму-ленінізму побудувати справедливий суспільний устрій в усьому світі.
  Наразі в РФ запанувала концепція консервативного шовінізму, точніше суміш євразійства з четвертою політичною теорією Дугіна. Перша виникла у 20-ті роки минулого століття як противага московської еміграції ідеям більшовизму на історичній батьківщині. В її основі – проповідь московської винятковості з великою місією Росії явити «світло» «русского мира» всьому світу.
  Дугін доповнив ці ідеї закликами поєднати найкраще з усіх тоталітарних ідеологій, точніше – позбутися комуністичного атеїзму та нацистського расизму, задля ліквідації «гнилого лібералізму», щоб московська істина «воссияла» по всіх усюдах.
  Якщо подібні ідеї можуть привабити мешканця Москви, чи якогось Орехово-Кукуєво, то для громадян Ічкерії чи Туви вони не мають жодного сенсу. Ідеології здатної згуртувати в єдину державу імперіалістів та поневолені Москвою народи не існує.
  Неможливість здобути ідейну лояльність «суб’єктів федерації» Москва компенсує купівлею відданості місцевих еліт. Тому регіональні можновладці дотримуватимуться вірності Кремлю доти, доки їм за це добре платитимуть.

Майбутній устрій РФ на думку Національно- Демократичного Альянсу Росії

  Щойно закінчаться гроші – провідники регіонів почнуть міркувати як подолати фінансову прірву за допомогою інших джерел.
  Головне фінансове джерело Москви – продаж корисних копалин, насамперед нафти і газу, в країни Євросоюзу. Консолідована Європа здатна суттєво знизити ціну на московську сировину, отже – значно зменшити прибутки московського режиму.
  Порятунок для Москви – розбрат в ЄС. Коли окрема країна Європи дбатиме лише про себе, РФ посяде сильну позицію стосовно кожної держави Євросоюзу, а значить існуватиме можливість диктату цін на нафту й газ.
  З цієї точки зору, Україні і українцям варто припинити обманювати себе, буцімто «ми не купуємо московський газ». Ми його таки беремо – через країни Євросоюзу. І в такий побит, Москва отримує наші кошти необхідні для агресії проти України.
  Стратегічне завдання для нас – використання альтернативних джерел енергії та застосування різних систем енергозбереження, що дало б можливість істотно знизити потребу в московському газі.
  Москва не може зберегти імперію без жорсткої централізованої автократичної влади. Це спонукає Кремль протидіяти виникненню не авторитарних систем державного управління в сусідніх з нею країнах. Успішна демократична Україна, Грузія чи Молдова – пряма загроза режиму православних чекістів Москви, бо населення РФ може виявити бажання взяти з них приклад.

Карта нових незалежних держав, що постануть на руїнах РФ

  Саме з цієї причини путінський режим із шкіри пнеться, аби створити довкола РФ пояс із нестабільних злиденних країн, на тлі яких Росія виглядала б наддержавою.
  Ось чому влада РФ сприймає будь-яке прагнення до кращого життя у сусідніх державах як прояв гострої антимосковської політки. Саме тому різні соловйови-кисельови рясно бризкаючи слиною, лають, захлинаючись від ненависті, на «кольорові революції» в Україні, Грузії та Киргизстані.
  Утім стратегія змусити всі народи світу жити гірше ніж у РФ не спрацьовує. Росії бракує сил і ресурсів обігнати передові країни світу, отже завжди лишається можливість порівняння рівня життя не на користь панівного режиму РФ.
  Свого часу Татарстан і Ічкерія спробували залишити потопаючий корабель російської імперії, але терор метрополії трохи призупинив їх прагнення. Тільки на деякий час. Щойно в імперського центру забракне грошей і сил, поневолені Москвою народи поновлять спроби відновлення незалежного життя.

План генерала Тараса Чупринки

  Україна може стати локомотивом визволення поневолених Москвою народів. Завданням країн Заходу, і насамперед англосаксонського світу, стає контроль над мирним процесом розпаду останньої імперії. Від цього виграють усі, в першу чергу – незалежні країни, які утворяться на уламках РФ. Аби зрозуміти їх перспективи, варто просто уявити возз’єднання Карелії з Фінляндією, чи Сахаліну з Японією, або величезні ресурси, а значить і можливість процвітання, в незалежній державі Соха-Якутії чи Ідель-Урал.

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!