Цар Ніколай II: олігарх та бузувір

 

Ніколай II з родиною Ікона.

  У пошуках «духовных скреп» Москва поєднує непоєднуване, як от культ Сталіна з обожненням Ніколая II. Комуністичного диктатора звеличують за перемогу над нацизмом, замовчуючи факт, що на тлі терору і звірств у Совдепі, режим III Рейху виглядає досить поміркованим.
  Останнього царя Російської імперії звеличують за мученицьку смерть, нехтуючи тим, що саме завдяки його діям та бездіяльності, імперію накрила громадянська війна, мор та голод. Навіть мученицька смерть Ніколая Романова вигадка – він і вся його родина померли швидко і без страждань.
  Цар Ніколай II не був невинним цапом відбувайлом за гріхи всього московства. Натомість він – один з найбагатших людей Землі, патологічно жорстокий, жадібний і зажерливий, що й спричинило катастрофу в підвладній йому імперії.

Олігарх землі московської

  Під час перепису населення Ніколай II визначив себе Господарем землі московської («Хозяин земли русской»), оскільки вважав Російську імперію своєю власністю, частину земель якої він та його попередники «пожаловали» холопам (васалам?) за вірну службу.
  Власність царської родини мали такі розміри, що всі Ротшильди, Рокфеллери та Вандербільди з Карнегі, почувалися б злидарями у порівнянні з Романовими. Уся політика Ніколая спрямовувалась на збереження та примноження величезних статків, що й стало одною з причин повалення самодержавства.
  Пригадаємо, чим володіли Романови в останні роки царювання. Задля цього скористаємося даними розвідок Владіміра Фетісова оприлюднені в статтях «К вопросу о денежных ресурсах и финансовой политике императора Николая II» (журнал «Символ науки», №9, 2015), та «Оценка стоимости и роль имущества Российского императора Николая II» («Символ науки», №7, 2015).
  Оскільки ці статті для детального ознайомлення легко знайти в Інтернеті за заголовками, наведемо лише кінцеві висновки – розміри царських статків у певних активах.
  1. Земельна власність. У 50 губерніях Європейської частини Російської імперії Романови володіли 8,6 мільйонів гектарів (7 843 тисяч десятин) ґрунтів. Крім цього, у власності царя знаходилося 135 мільйонів гектарів кабінетних земель: 26 мільйонів гектар Забайкальського округу, 40 мільйонів – Алтайського гірничого округу, 67,8 мільйонів гектар у Сибіру, решта – у Царстві Польськім.
  Земельні володіння царя втричі перевищували маєтності всіх інших приватних землевласників імперії. Цар старанно уникав будь-якого розголосу щодо власних фінансових активів – їх намагалися не включати в офіційну звітність.

Імператор Ніколай II в родинному колі. 1913 р.

  Загальна вартість усіх царських земельних володінь напередодні Першої світової війни становила не менше 16 мільярдів золотих рублів. Пригадаємо: 1 золотий рубль, тих часів, еквівалент 0,74 г золота. Пропонуємо читачам самостійно вирахувати сучасну вартість цих володінь в доларах США.
  Для цього потрібно визначити вартість золота на теперішній момент за допомогою Інтернету. В наш час вона вираховується в тройських унціях. 1 унція = 31,1034768 грама. Щоб оцінити вартість цих, та нижче наведених статків Романових у золотому еквіваленті, потрібно помножити зазначену вартість у рублях на 0,74 (еквівалент золотого рубля), потім поділити на 31,1034768 (величина тройської унції), та помножити на ціну тройської унції в доларах США на теперішній момент.
  Можна не сумніватися, що не залежно від коливань вартості золота, сума перевищить два трильйони доларів США. І це тільки частина активів. ФСБ Путіна з кооперативом «Озеро» від заздрощів нервово кусає нігті на узбіччі фінансових потоків.
  2. Нерухоме споживче майно: палаци, театри, музеї та інші споруди. Їх важко оцінити, оскільки більшість з них мають не тільки номінальну вартість, але й цінність пам’яток архітектури та старовини. Як оцінити Маріїнінський чи Зимовий палаци?
  Номінальну вартість нерухомості, без урахування історичної цінності, Фетісов оцінює в 500 – 700 мільйонів золотих рублів. І це мінімальна оцінка.
  3. Рухоме і нерухоме майно, пов’язане з виробництвом. Царська родина володіла видобуванням золота у Нерчинську, Алтайську та Ленських розсипах, підприємствами з видобування срібла, меді, свинцю, кам’яного вугілля, різними заводами, фабриками та сільськогосподарськими плантаціями загальною вартістю 400 – 600 мільйонів золотих рублів.

Цар Ніколай II з упольованими птахами

  4. Рухоме споживче майно: предмети споживання, ювелірні вироби та витвори мистецтва. Цю категорію взагалі важко оцінювати. Вартість яйця Фаберже чи окремий шедевр мистецької колекції Ермітажу на сучасних аукціонах може становити сотні мільйонів доларів. До цього слід додати коштовне каміння та предмети розкоші. Навіть на початку минулого століття ці коштовності та шедеври за мінімальними оцінками становили 700 – 900 мільйонів золотих рублів.
  Просто помножте ці числа на 0,74 – вартість золотого рубля. Результат становитиме від 500 до 670 тон золота.
  5. Високоліквідні активи царської родини: золото, валюта, цінні папери. Це найбільш таємна частина фінансової історії останньої царської родини. Через нерозвиненість московської промисловості та фінансової системи, ці кошти регулярно вивозилися в закордон – як би сказали зараз: «в офшори». Документів не існує, оскільки царат проводив усі подібні фінансові оборудки «в тіні». Опосередковано, про їх розмір можуть свідчити отримані дивіденди та спогади очевидців.
  Царські депозити були настільки таємними, що про них нічого не відали навіть імперські прем’єр-міністри. Щонайменше царська родина зберігала закордоном в золоті, валюті та цінних паперах від 100 до 300 мільйонів золотих рублів. Можливо саме в такий спосіб «зникла» левова доля золотого запасу Російської імперії.
  Усі вищезазначені активи перебували у безпосередній власності московського імператора. Але існували ще капітали, які цар міг, за виявом політичної волі, долучити до своїх статків.
  6. Церковне майно. Від початку існування Московії, самодержець фактично очолював місцеву православну церкву. Від часів Петра І цар міг, використовуючи Найсвятіший Синод, розпоряджатися майном церкви на власний розсуд.
  Використовуючи цю можливість Єкатерина II конфіскувала до царської скарбниці 8,5 мільйонів десятин церковних земель та 2 мільйони монастирських селян.
  В часи правління Ніколая ІІ маєтності Московської православної церкви, які цар міг довільно оголосити своєю власністю, становили понад 1 мільярд золотих рублів: землі = 300 мільйонів рублів, нерухомість = 300 мільйонів рублів, виробничі та грошові активи = 400 мільйони рублів.
  Підсумуємо: загальна вартість царського майна становила не менше 18 мільярдів золотих рублів, або 13 320 тон золота. Тільки тіньові доходи давали царю надходження щорічно 20 – 30 мільйони рублів, що за всі роки царювання Ніколая ІІ склало 400 – 600 мільйонів не облікованих золотих рублів.
  Як же використав цар ці величезні кошти? МПЦ оголосила всю родину Ніколая ІІ святими «страстотерпцями». Чи допомагав цар Ніколай нужденним, як святий Микола Мирлікійський?
  Важко пригадати якісь заходи царської благодійності, крім роздачі «блинов с лопаты» безкоштовної їжі на честь коронації Ніколая ІІ, яка завершилася десятками загиблих лапотників, що в гонитві за халявою просто передавили один одного на Ходинському полі.

Ніколай ІІ на полюванні в Спалі. Родинний альбом Романових. 1912 - 1913 р.

  Усі зусилля останній московський цар спрямував на збереження та примноження статків своєї родини. Така політика викликала невдоволення всіх верств населення Російської імперії – занадто великою, виявлялася фінансова та соціальна нерівність.

  Навіть московська церква, яку формально очолював цар, прагнула убезпечитися від можливої секуляризації церковного майна. Що вже говорити про підприємців, робітників та більшість населення імперії – селян, яким катастрофічно бракувало земельних наділів?
  Коли прийшла слушна нагода, всі соціальні верстви прагнули «розкуркулити» найбільшого олігарха Російської імперії, майже ніхто не побажав встати на захист останнього московського царя, який, до того ж, страждав патологічною жорстокістю.

Бузувір

  Не будемо розбирати, наскільки цар Ніколай особисто причетний до розстрілу мирної маніфестації робітників 9 січня 1905 року, відомої в історії як «кривава неділя».
  Згадаємо лише, що цар мав пристрасть до полювання. Він вбивав багато тварин, без жодної потреби та навіть раціонального обґрунтування. Якщо полювання на фазанів та зубрів можна пояснити мисливським азартом, то вбивство котів, собак та ворон не піддається жодному логічному поясненню. Це ірраціональна жорстокість садиста, яку він виплескував на беззахисних тварин.

Ніколай II з мисливськими трофеями. 1912 р.

  Історик Ігор Зимін, посилаючись на книгу «Придворная охота» (М.: Художник и книга, 2002), стверджує, що лише за шість років, 1896, 1899, 1900, 1902, 1908, 1911, цар застрелив 3 786 собак, 6 176 котів та 20 547 ворон.
  Він робив це заради розваги, або як це стверджують затяті московські підлабузники, щоб подолати стрес під час вагітності дружини. Сердешний вінценосний невротик! Замість того щоб сублімувати турботи в державні справи, він займався розстрілом усього живого довкола себе. Від такого «подвигу» у Поклонської замироточили навіть пластикові дошки для розділу м’яса.

Поклонська

  В часи царювання Ніколай знищив 104 зубри, сотні фазанів, оленів, зайців, тетеруків, горностаїв, ведмедів, вовків, лисиць, орлів, куріпок, лосів, білок та інших безневинних живих істот. Виключно задля розваги. Розваги патологічного садиста та бузувіра.
  Цю знавіснілу істоту обожнює охлос. Слідом за Поклонською, захлинаючись слиною, славить «невинно убиенного царя-батюшку». Забуваючи, що «невинна жертва» прирекла на жебрацьке існування мільйони представників поневолених Москвою народів. Що цей «страстотерпець» розв’язав світову війну, в якій загинули 10 мільйонів людей. А також для розваги знищив тисячі невинних беззахисних живих істот.

Звіт імператорського полювання за 1915 р.

  І головне – цар Ніколай II не вагаючись жодної миті, задля власних інтересів, втоптав би у багно, всіх підніжків, із Поклонською включно. Але саме цю істину їм ніколи не осягнути.

Версія ютуб-каналу "hrendyabliki"

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!