Імперія гопників

 

Бо ми банда!

  Популярність Путіна серед московства певною мірою зумовлена відвертими ознаками «правильного пацана» в поведінці, його мовними зворотами з кримінальною естетикою, і віддзеркалює домінування субкультури гопників у так званій російській культурі.

Субкультура гопників

  У 2014 році побачила світ доповідь московського фахівця з новітніх релігійних рухів Оксани Куропаткіної (у шлюбі — Зеленова) «Молодёжные субкультуры в современной России и их социализирующий потенциал. (Труды Центра проблемного анализа. Выпуск 11. — М.: Научный эксперт, 2014)», в якій розповідалося про субкультуру гопників РФ.

Титульна сторінка доповіді О. Куропаткіної про молодіжні субкультури РФ

  Під субкультурою автор розуміє поширений серед певних соціальних груп специфічний світогляд, стиль одягу, цінності, що відрізняють їх носіїв від культури громадської більшості. Куропаткіна розрізняє наступні форми субкультур.
  1. Громади-гуртожитки зі спільними світоглядними установками.
  2. Групи об'єднані спільними цінностями та діяльністю, яку регулюють жорсткі правила, в тому числі криміналізовані спільноти.
  3. Об'єднані спільними захопленнями однодумці, для яких не обов'язково збиратися разом, аби відчути єдність.
  4. Групи, які вирізняються зовнішнім виглядом та стилем життя.
  Згідно класифікації О. Куропаткіної субкультура гопників належить до другої категорії, в якості напівкримінальної групи. Назва субкультури походить чи то з московського кримінального жаргону, де «гоп-стоп» означало пограбування, чи то від скороченої назви вікової давнини «Городское общежитие пролетариата» — ГОП.
  Прикметно, що ті, кого Куропаткіна вважає гопниками, себе до певної субкультури не зараховують, і звуть членів своєї спільноти «пацанами». Вони належать до малих територіальних груп, об'єднаних місцепроживанням: двором багатоповерхових будинків, районом міста, селищем.
  Зазвичай група має ватажка, часто-густо пов'язаного з кримінальними авторитетами. Головні цінності групи: триматися своїх, захищати власну територію від різних зайд. Гопники реалізує себе лише в групі і через групу. Заради неї здійснюються злочини та інші «звитяги». Усе неприйнятне для спільноти, відкидається кожним окремим її членом.
  Гопників можна відрізнити від інших людей за життєвим стилем. Вони понад усе цінують групу, в якій панує агресія та брутальність, особливо стосовно сторонніх. Нападають завжди гуртом, з цього ж міркування квапляться допомогти своїм, що потрапили в халепу.

Радники президента РФ

  Корінням спільноти гопників сягають ще в чоловічі товариства первісних часів, оскільки використовують власні ритуали випробувань та посвячення (ініціації). На відміну від стародавніх таємних чоловічих товариств індіанців чи африканців, гопники приймають до лав дівчат, і не здійснюють жодних сакральних обрядів.
  Зазвичай члени угруповань походять з не вельми заможних родин, їх освіта лише зрідка перевищує середню. Музичні уподобання: московський «блатняк», який вони звуть «шансон». Одяг переважає спортивний: тренувальні костюми, кеди чи кросівки, кашкетики-таблетки чи бейсболки. Волосся коротко стрижене, аби в бійці супротивник не міг ухопитися за мичку і отримати перевагу.

Московські гопники

  У середовищі гопників Куропаткіна вирізняє дві підгрупи. Чави — напівкримінальні групи, члени якої мають непогані заробітки за обраним фахом. Вони надають перевагу брендовому спортивному одягу. Напівгопи — успішні представники середнього класу, що зберегли всі ознаки ментальності гопників, з нахабною поведінкою та криміналізованим жаргоном.

Кримінальний авторитет Павлік та патріарх МПЦ Кірілл Гундяєв освячують храм Дмитра Солунського на Благуші. Москва, Ізмайлово, 26.02.2012.

  Субкультура гопників походить від совкової шпани, що набрала завершеного вигляду в часи «перестройки» 1980-х років. Оксана Куропаткіна вважає, що в сучасній РФ до цієї субкультури належить не менше 50 мільйонів осіб, з них близько половину становлять підлітки. Отже не менше третини населення сучасної Росії — гопники.
  Якщо із загальної кількості населення РФ слід відокремити представників поневолених Москвою народів, що намагаються зберігати традиційний устрій, та взяти до уваги лише московство, без урахування малих дітей, які ще не долучилися до гопоти, та вельми літніх людей, яких непокоять зовсім інші проблеми, то гопництво виявиться домінуючою культурою «русских».

Московська гоп-«культура»

  Панування субкультури гопників помітно на найвищому владному рівні РФ.
  Політичний режим характеризує жорстка владна вертикаль з домінуванням брутальності в боротьбі за соціальний статус. Система постійно «закручує гайки» та витискає інакодумців зі свого середовища.

Бандюки і силовики РФ: в єдності сила!

  Влада прагне отримати тактичні переваги, без жодної довготривалої стратегії. Спостерігається дитяча брехливість та заперечення власної провини: «нас там нет!» у відповідь на анексію Криму та частини Донеччини, або спроба називати спецоперацією повномасштабну війну з Україною.
  В політиці РФ вважають доцільним агресію проти країн, що поступаються економічним та військовим потенціалом. Це відповідник підліткової агресивності, коли кілька гопників навалюються на окрему жертву, бо «гуртом легко й батька бити».
  Серед більшості московства популярне радіо «Шансон» та пісні блатної тематики. Представники різних соціальних верств радо слухають Мішу Круга, Любу Успенскую, «Лесаповал» та подібну гидь. Це чи не найяскравіший прояв приналежності до культури «русского мира».

Путін як уособлення «загадочной русской души»

  Природно, що людська спільнота прагне бачити провідником квінтесенцію власного світогляду. Тому зовсім не випадково на чолі РФ опинився «реальный пацан» чекіст Владімір Путін. Дехто з українських прихованих москвофілів та «хороших русских» прагне переконати інших, що ця людина божевільна.
  Твердження, м'яко кажучи, не відповідає дійсності. Якщо він психічно хворий, то у відповідному стані знаходяться щонайменше 80% московства, що підтримують його політику, в тому числі агресію проти України.

Командні гравці: чекіст Путін, мажор Шойгу, мафіозі Іншаков.

  Пригадаємо твердження Фрейда, що відмінності між психологічною нормою та патологією досить умовні, та часто визначаються культурним довкіллям. Наприклад, у давньому Єгипті шлюб фараона з рідною сестрою вважався не тільки нормою, але й священним обов'язком. Так само, і всі дії Путіна більшість підвладного йому населення вважає нормою, оскільки це повністю співпадає з імперіалістичною самоідентифікацією «русских».
  Ще раз: Путін цілком притомна, психічно здорова людина, яка здійснює світоглядні бажання московства. Він не випадково опинився на чолі РФ і в перші роки панування отримав звання «тефлонового політика», тобто діяча, який в очах більшості керованого ним суспільства не має жодних вад та недоліків.

Зі спогадів Ксенії Собчак

  Він ідеально відповідав запитам московства, аж поки не почав зазнавати невдач. «Реальные пацаны» не поважають «лохов» (невдах), бо недолугість ватажка породжує сумніви не в світоглядних установках, а в самому провіднику. Група все зробила правильно, лише «Акела промахнувся!».
  Путін промахнувся так, що під загрозою опинилося існування РФ як цілісної імперії. Він спрямував в Україну армію, аби продемонструвати її військову неспроможність. У перспективі майорить повна поразка армії Росії.
  Путін ізолював РФ від сучасних технологій, іноземних інвестицій, чим прирік імперію на довготривале технологічне відставання. У повній відповідності з цим прагненням, та завдяки посиленню політичних репресій, РФ стрімко залишають інтелектуали та висококваліфіковані фахівці. Імперія швидко деградує.

В усіх країнах власна мафія. Лише на Росії в мафії власна країна.

  Завдяки зусиллям Путіна, в очах вільного світу московство та РФ набули надзвичайної токсичності, їх міжнародний авторитет швидко знижується. Імперія стрімко втрачає симпатії зовнішнього світу, як малюк, що виріс, хутко губить симпатії оточуючих, щойно починає демонструвати навички підлітка з банди гопників.
  Подібно до того, як пересічний гопник, вмотивований схваленням групи, руйнує власне життя деструктивними вчинками, діяльність Путіна ліквідує залишки Російської імперії, під схвальні вигуки московського загалу «Гойда!», майоріння триколорів та істерію побєдобєсія.

Кожен народ має ту владу, на яку заслуговує

  За цих обставин українцям та поневоленим Москвою народам тільки і лишається, що «своє робить». Тобто діяти згідно поради Фрідріха Ніцше: «підштовхни того, хто падає».

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!