Святкування 9 травня в Україні

 

9 травня - день перемоги

  9 травня частина населення України святкує «день победы в великой отечественной войне». При цьому святкувальники якось забувають, що саму назву «великая отечественная война» вигадали задля того, аби приховати справжню роль СССР у Другій світовій війні, спотворити правду про участь Совдепу в розпалюванні світової війни, про сталінсько-гітлерівську коаліцію, яка припинила існування 22 червня 1941 року, що симпатики СССР і вважають початком «великой отечественой».
  Приховування правди про причини та перебіг Другої світової війни розколює українське суспільство. І справа тут не тільки у відмінності поглядів на ті далекі події, протиріччя вкоріненні на більш глибинному рівні – світоглядному.
  В українському суспільстві змагаються між собою щонайменше чотири світоглядні установки, дві з яких пов’язані з колоніальним минулим країни, дві – з перспективою майбутнього нашої держави.
  Адепти перших двох світоглядів практично не мають розбіжностей у поглядах на Другу світову війну.

За Сталіна!

  До першої світоглядної групи слід віднести всіх симпатиків СССР, усіх хто вночі рюмсає в подушку, схлипуючи: «Такую страну проср@ли!». Логіка адептів ковбаси по 2,20 і смачного пломбіру за американськими технологіями зрозуміла – боротьба і перемога над нацизмом у Другій світовій війні стала виправданням червоного терору, Голодоморів, злидням і визиску більшості населення СССР, закріпаченню колгоспників. Виправданням за принципом: «Переможців не судять!».
  До другої групи слід віднести всіх прихильників «русского мира». В сучасній РФ за браком будь-яких власних досягнень режиму Єльцина-Путіна, хизуються перемогою СССР у Другій світовій війні та польотом Гагаріна в космос. Чекісти, які узурпували владу в РФ, використовують міф про «великую отечественную войну», для відбілення репутації своєї, рясно заплямованою кров’ю безневинних жертв, злочинної організації ЧК-НКВД-КГБ-ФСБ.

Медведчук, Льовочкін і Бойко святкують 9 травня

  У запалі «побєдобєсія» очільник РФ Путін дійшов до заперечення очевидного – великого внеску всіх народів СССР в перемогу над Гітлером, до твердження, що перемогу в Другій світовій війні «русские» здобули б без участі поневолених Московою народів. Мовляв кримські татари, українці, калмики та інші репресовані Сталіним народи тільки й робили, що працювали на ІІІ Рейх. І як не дивно, путінські прихильники сприймають цю маячню з повною серйозністю.

Путін на параді 9 травня

  Хоча прихильники Совдепу і симпатики «русского мира» сповідують різну систему «цінностей», їх інтереси в міфі «спасении мира от коричневой чумы» співпадають.
  Їх об’єднує небажання бачити очевидне: як тоді, на заміну нацистським окупантам повернулися окупанти московсько-більшовицькі. Як гітлерівські концтабори змінили концтабори ГУЛАГу, в яких знищили набагато більше людей. Як московські комуністи відродили ВКП(б) – «второе крепостное право (большевиков)», як сталіністи репресували народи за вигадані провини, як прирікали на голод і злидні більшість населення СССР в ім’я світової революції, точніше московського панування над світом.
  Тим більше вони не хочуть нічого знати про створення сталінсько-гітлерівської коаліції, закріпленої пактом Молотова-Ріббентропа. Про те як виселяли за «101-й кілометр» інвалідів Другої світової війни, щоб вигляд героїв і жертв війни не засмучував зір комуністичних бонз. Що армія СССР принесла в усі країни, які вона начебто «звільнила», жорстокі маріонеткові комуністичні режими керовані з Кремля.
  Прихильників цих дискурсів об’єднує травма втрати імперії – вони сумують за величчю СССР-Росії, часів коли «нас все боялись». Подібні погляди створюють реваншистські настрої, подібні до тих, які виникли в Німеччині після поразки у Першій світовій війні. Реваншизм породжує мілітаризм та агресивну зовнішню політику, через яку РФ розв’язала війни в Придністров’ї, Грузії (2008), Сирії (з 2011) та Україні (з 2014).
  На щастя, точка зору адептів «смачного пломбіру СССР» та шанувальників Путіна, не визначальна в Україні. Їх існування підтримують генетична пам’ять холопів про колоніальне минуле та відкритість українського інформаційного простору московській шовіністичній пропаганді.
  З кожним роком в Україні посилюють позиції погляди українських націоналістів (якщо точніше – національно-демократичних сил), та симпатиків європейської інтеграції України (у більш широкому розумінні – українських лібералів).
  Перші вважають, що для Україні, яка стала одним з Головних боролищ Другої світової війни, гітлерівські і сталінські війська були загарбниками. За волю України боролися лише загони Української повстанської армії.
  Прихильники євроінтеграції розглядають події Другої світової в спільноєвропейському ракурсі, який розглядає день капітуляції ІІІ Рейху як День пам’яті і примирення. Найяскравіше ці погляди віддзеркалюється в гаслі «Ніколи знов!».

Ніколи знову!

  Україна потребує зближення загальноєвропейського та українського національного поглядів на Другу світову війну. В зближенні цих світоглядів – запорука майбутніх перемог України. Саме завдяки спілці націоналістів та євроінтеграторів в Україні перемогли Євромайдан і Помаранчева революція. На жаль, цих перемог виявилося недостатньо, аби здійснити структурні реформи в дусі економічного націоналізму і подолати владу олігархії. Утім, ніколи не пізно змінити все на краще.
 Один із шляхів зближення світоглядів усіх, хто бачить майбутнє України в сильній незалежній державі – пізнання правди про Другу світову війну. Хай кожен запитає себе: за що загинули мої діди (прадіди) – за Україну чи за її ката? Чому мої предки в часи «пролетарського інтернаціоналізму» жили в голоді та злиднях? А якщо процвітали в ситості та достатку – за рахунок кого і чого? Хай кожен спитає себе, так як заповідав Великий Кобзар: «Що ми?... Чиї сини? Яких батьків? Ким? за що закуті?...»

День перемоги будемо святкувати тоді, коли переможемо ворога!

  Для прихильників «русского мира» та СССР відповіді на ці питання лишаються прихованими за московськими імперіалістичними міфами. Через які в Україні вже кілька років триває війна, розв’язана, не в останню чергу, завдяки брехливій пропаганді про «великую отечественную войну».

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!