суботу, 25 лютого 2023 р.

Хто переміг у Другій світовій війні: США чи СССР?

 Хто переміг у Другій світовій війні: США чи СССР?

 
США в Другій світовій війні
  Московська пропаганда, не шкодуючи зусиль невпинно товкмачить про Велику перемогу СССР над нацизмом. З часом міф розрісся до фантастичних розмірів: президент РФ Путін навіть зробив офіційну заяву про те, що перемога над нацизмом — заслуга виключно РФ.
  «Це означає, що війну виграно, не хочу нікого ображати, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах» — заявив він у прямому етері московських телеканалів 16 грудня 2010 року. Не відмовив собі і в задоволенні принизити роль України: «Тепер щодо наших відносин з Україною. Я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що, якби ми були поділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно б перемогли, бо ми країна переможців».
Українці в Другій світовій війні
  Однак насправді СССР не переміг у Другій світовій війні, більше того, зазнав стратегічної поразки. Та й тягар війни з нацизмом, разом з СССР розділили США та Велика Британія. Без їхньої допомоги III Рейх знищив би московський комунізм. Але про все по порядку.

Велика Британія та США в II світовій війні

  Велика Британія — єдина держава, яка билася з гітлерівською Німеччиною від початку Другої світової війн до повної капітуляції III Рейху. Утім, величезна Британська імперія, з розвиненою економікою, не могла самотужки здолати нацизм.
Президент США Франклін Рузвельт підписує Закон про ленд-ліз. Білий Дім, Вашингтон, 11 березня 1941 р.
  Уряд Сполучених Штатів реально оцінив нацистську загрозу, і вирішив допомогти країнам, які протистояли гітлерівській агресії. 11 березня 1941 року Конгрес США прийняв «Закон про забезпечення захисту Сполучених Штатів», більш відомий як Закон про ленд-ліз. Згідно його, для перемоги над нацизмом, у США стартувала програма економічної допомоги Британської імперії.
  СССР тим часом облаштувався з іншого боку барикад: у вересні 1939 року в спілці з ІІІ Рейхом ліквідував незалежність Польщі, розділив та окупував її територію.
Сталін каже Гітлеру: "Сумніваюся, чи допоможу тобі Адольфе, але чудово розумію твою точку зору". Карикатура Punch,1939 р.
  Поки СССР фактично перебував у гітлерівській коаліції, США почали надавати військову та економічну допомогу Британській імперії на умовах: 1) передане в рамках ленд-лізу майно, що залишиться по закінченню війни придатним для цивільного використання, оплачується повністю або частково на основі наданих США довгострокових, переважно безвідсоткових, позик; 2) уряд Сполучених Штатів, після війни, має право вимагати повернення не зруйнованої та не втраченої техніки та обладнання.
  За роки війни США надали Великій Британії військову допомогу на суму 4,33 мільярда доларів. Англія остаточно розрахувалася з боргом Сполученими Штатами лише в грудні 2006 року.
  Поки Велика Британія вела збройну боротьбу з гітлерівською Німеччиною, Совдеп готувався до вирішальної битви за світове панування, чи на комуністичному новоязі: до «перемоги світової революції».

Світова комуністична революція

  Про необхідність якої говорили ще батьки засновники марксизму Маркс та Енгельс. Надалі їх ідею розвинув та доповнив у концепцію «перманентної революції» Олександр Парвус (Гельфанд), від якого її запозичив та прославив один із творців РСФСР – Лев Троцький (Бронштейн).
  Леніну з Троцьким вдалося роздмухати пожежу світової революції лише на теренах Російської імперії, та й то не скрізь. Більшовики, які захопили владу в Кремлі, чудово розуміли, що реальний соціалізм не витримає жодного змагання з країнами, де розквітла свобода підприємницької ініціативи та панують ринкові відносини.
"В жертву Інтернаціоналу". Плакат ОСВАГ, Харків, 1919 р.
  Їх існування прирікало Червону імперію на животіння у ворожому оточенні. Хоча Ленін зробив ревізію вчення Маркса, і заявив про можливість побудувати соціалізм не в світовому масштабі, а в окремо взятій країні, лідери московських комуністів чудово розуміли: на соціалістичну державу в капіталістичному оточенні очікує крах. СССР перебувало в ситуації обложеної фортеці, а будь-яка облога, без допомоги ззовні, рано чи пізно закінчується капітуляцією обкладеної зусібіч залоги.
  Після невдач, які спіткали совєтську владу в Баварії та Угорщині, а також провальної спроби принести на московських багнетах комуністичний рай у Польщу в 1920 році, «вожді пролетаріату» зрозуміли: нашвидкуруч революцію в світовому масштабі влаштувати не вдасться. Потрібні копіткі методичні зусилля, що потребують значних ресурсів та часу. СССР «під мудрим керівництвом товариша Сталіна» розпочав приготування до опанування влади над світом, або як це називали комуністи — перемоги всесвітньої пролетарської революції.
  Тривалий час приготування СССР до завоювання всієї Європи залишалися непоміченими. Як блискуче довів Едгар По в оповіданні «Викрадений лист», найлегше приховати те, що перебуває на видноті.
  Дивовижно, як світова громадськість ігнорувала факт, що московсько-більшовицька економіка працювала виключно на озброєння. Для перемоги у майбутній війні за світове панування московського комунізму, сталінська кліка політикою колективізації знищила мільйони селян, задля потреб війни провела індустріалізацію. Весь час існування СССР за замовчанням діяв закон «гармати замість масла». Совдеп являв собою країну вічного дефіциту всіх груп споживчих товарів, але танки і снаряди виробляв з надлишком.
  Населенню підвладної країни та світу комуністична пропаганда втовкмачувала абсолютно протилежне — виставляла СССР чи не єдиним справжнім борцем за мир. Совдепівські ідеологічні кліше охоче транслювала в своїх країнах, оплачена Кремлем агентура та ліва інтелігенція Заходу.
"Мир!" Карикатура New Wordl Telegram
  Так тривало до початку 80-х років минулого століття, поки в 1978 році не сталася невелика пригода: на Захід перейшов шпигун Віктор Різун. Після втечі закордон колишній розвідник ГРУ СССР, який працював під письменницьким псевдонімом Віктор Суворов, оприлюднив цикл книг, в яких використовуючи навички аналітичної розвідки, незаперечно довів: 1941 року СССР готувався захопити всю Європу.
  Ґрунтуючись переважно на відкритих джерелах з СССР, Суворов переконливо показав не лише приготування «до перемоги комунізму», а й мотиви та цілі, які рухали сталінською клікою. У невеликій статті неможливо переказати зміст багатотомних досліджень Суворова, та в цьому немає потреби: його книги продавалися величезними накладами, вони оцифровані, за ними зняті фільми, записані авдіокниги, організовувалися дискусії. Вся інформація знаходиться у вільному доступі, і кожен бажаючий може ґрунтовно ознайомитися з їх змістом.
  Щоб оцінити результати Другої світової для СССР важливо зрозуміти які цілі ставив Сталін і оточуючий його, за влучним висловом Осипа Мандельштама, «сброд тонкошеих вождей». Як переконливо довів, американський психолог Еріх Берн у книзі «Ігри, в які грають люди», тільки досягнення поставленої мети визначає статус переможця чи невдахи. Наприклад, бігун, який вирішив пробігти стометрівку за 15 секунд, і подолав дистанцію за 14, можна вважати переможцем, бо він досяг поставленої мети. І навпаки, спортсмен, який мав намір пробігти 100 метрів за 10 секунд, з реальним результатом 10,2 секунди — невдаха.
  Сталін з поплічниками прагнув «на горе всем буржуям», роздмухати пожежу світової революції, бо без неї комунізм і СССР прирікалися на нищівну поразку, подібно до залоги обложеної фортеці. Кремлівський горянин здійснив величезну підготовчу роботу: фактично відновив Російську імперію у межах 1913 року, зосередив на кордонах з Німеччиною та її сателітами великі армії, що чисельністю та кількістю танків і літаків перевершували будь-яку іншу країну, забезпечив цю армаду боєприпасами. Здавалося: варто кращому другу всіх борців за мир у всьому світі лише віддати наказ, і Європу поглине червона повінь, щоб «вести войну малой кровью на чужой территории».
Батечко Сталін дбає про свої дивізії
  Аж раптом, 22 червня 1941 III Рейх підступним нападом перемістив СССР з гітлерівської коаліції в антигітлерівську. Мало того, знищив усі результати копітких багаторічних приготувань до вибуху світової революції. У лічені тижні нацисти розгромили більшу частину кадрової Червоної армії, зосередженої на кордоні, захопили або знищили величезну кількість військової техніки та боєприпасів. Крім того, в зоні німецької досяжності опинилося багато оборонних підприємств Совдепу.

Окупація Ірану

  Сталін квапливо перекидав свіжі військові частини з незайманих бойовими діями регіонів СССР, але залишалася проблема забезпечення їх усім необхідним для захисту комуністичного режиму. Занадто величезними виявилися втрати перших днів війни, вельми багато техніки та боєприпасів Вермахт захопив як трофеї, чи знищив.
  На допомогу Совдепу прийшли Сполучені Штати Америки. Уряд США відкрив для СССР програму ленд-лізу, на тих самих умовах, що й для Великої Британії. За даними московської Вікіпедії загальна сума постачань склала 10,8 мільярда доларів США, тобто в 2,5 рази більше за обсяг ленд-лізу для Англії.
Ленд-ліз - зброя перемоги
  Постачалося практично все: від танків, літаків, тракторів та кораблів до продуктів, ґудзиків та спирту. Сталінська армія воювала на американських танках та літаках, перевозила боєприпаси на американських вантажівках, заправлених американським бензином, бійців годували американською тушонкою та видавали бойові 100 грамів американського спирту. Особливо важливу роль відіграли автомобілі: навіть уславлені «Катюші» створювали на базі вантажівок із США. Промисловість Совдепа виробляла зброю, техніку та боєприпаси часто-густо на американському устаткуванні.
БМ-13 будували на базі Studebaker, International, Ford Marmon
  Не все проходило гладко – величезну проблему створювало доправлення на територію СССР американської допомоги. Вражаючий факт: СССР омивали 12 морів трьох океанів, понад дві третини державного кордону проходили морськими берегами, але Совдеп лишався суходільною імперією. Після початку війни Німеччина блокувала виходи сталінських кораблів з Балтійського та Чорного морів, Тихоокеанський флот знаходився далеко, за територіями, до нашого часу позбавлені нормальних шляхів та інших об'єктів інфраструктури. Для постачання американської допомоги морем лишався єдиний шлях через Льодовитий океан, у якому більшу частину року морська навігація неможлива.
  Постачання здійснювали повітрям, з Аляски, але через низьку економічну ефективність, цим шляхом переганяли переважно самі літаки.
  Щоб забезпечити армію всім необхідним, потрібен був інший, більш продуктивний маршрут доправлення американської допомоги. Щоправда на цьому шляху стояла незалежна нейтральна держава – Іран.
  Американська допомога виявилася настільки важливою для СССР, що для спецоперації в Ірані виділили величезні військові сили. 25 серпня 1941 року з СССР до Ірану вдерлося три армії: 44-а та 47-а Закавказького фронту та 53-а Середньоазіатського військового округу, з тисячею танків Т-26 та 409-ма літаками. І це в той час, коли частини Червоної армії панічно відступали в напрямку Москви і Ленінграду, а комуністична камарилья, що захопила владу в імперії, готувалася дременути з цих міст. Назустріч сталінським військам в Ірані прямували британські союзники: понад 200 тисяч вояків з великою кількістю авіації, артилерії та танків.
Московсько-більшовицькі та британські вояки в Ірані
  29 серпня шах наказав іранським військам скласти зброю та припинити будь-який опір. 17 вересня Червона армія увійшла до столиці Ірану – Тегерану. Шах зрікся престолу. З подачі англійців новим правителем призначили його сина Мохаммеда Резу Пехлеві. Колишнього шаха британці заарештували та депортували до південноафриканських колоній, де бранець помер у 1944 році.
  До жовтня 1942 року обсяги американської допомоги «Трансіранським маршрутом» становили до 30 тисяч тон, у травні 1943-го досягли позначки 100 тисяч тон щомісяця. Спеціально для транспортування вантажів в Ірані англійці збудували кілька автомобільних заводів.
Студебекери прямують до СССР. Іран, 6 червня 1943 р.
  Одного факту вторгнення СССР та Британії до Ірану, в умовах найскладнішої ситуації на фронтах війни з III Рейхом, достатньо для спростування путінської брехні, про достатність ресурсів РФ для перемоги у війні з гітлерівською Німеччиною.
  Існує безліч інших фактів, що підтверджують величезну роль американської допомоги у справі розгрому нацизму.

Кремлівські вожді про значення ленд-лізу

  З листа Сталіна Черчиллю.
  «…Все це спричинило ослаблення нашої обороноздатності та поставило Совєтський Союз перед смертельною загрозою. Тут доречне питання: як вийти з цього більш ніж несприятливого становища? Я думаю, що існує лише один шлях виходу з такого становища: створити вже цього року другий фронт десь на Балканах або у Франції, який може відтягнути зі східного фронту 30 — 40 німецьких дивізій, і одночасно забезпечити Совєтському Союзу 30 тисяч тон алюмінію до початку жовтня ц. р. та щомісячну мінімальну допомогу в кількості 400 літаків та 500 танків (малих або середніх). Без цих двох видів допомоги Совєтський Союз або зазнає поразки, або буде ослаблений до того, що надовго втратить здатність надавати допомогу союзникам своїми активними діями на фронті боротьби з гітлеризмом».
  (Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьер-Министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941 — 1945 гг. В 2-х томах М.: Госполитиздат, 1958).
Відвантаження ленд-лізу
  З листа Сталіна Рузвельту.
  «Ваше рішення, пане Президенте, надати Совєтському Союзу безвідсотковий кредит у розмірі 1 000 000 000 $ у забезпечення поставок військового спорядження та сировини Совєтському Союзу було прийнято совєтським Урядом із сердечною вдячністю, як нагальна допомога Совєтському Союзу в його величезній та важкій боротьбі з кривавим гітлеризмом».
  Зі спогадів Микити Хрущова.
  «Хочу відверто висловити свою думку про погляди Сталіна на здатність РККА та СССР впоратися з нацистською Німеччиною та витримати війну без американської та англійської допомоги. По-перше, хочу сказати про деякі зауваження, зроблені Сталіним і неодноразово повторені ним під час «невимушених» розмов між нами. Він прямо сказав, що якби США нам не допомогли, ми б війну не виграли. Якби нам довелося битися з нацистською Німеччиною сам-на-сам, то такого тиску ми б не витримали і війну програли б. Ніхто ніколи цю тему офіційно не обговорював, і я не думаю, що Сталін колись письмово викладав свою думку з цього питання, але я все ж таки стверджую, що в кількох розмовах зі мною він зазначав, що все відбувалося саме так. Він ніколи не заводив розмову саме про це, але коли ми просто розмовляли, обговорюючи питання міжнародної політики сьогодення та в минулому, і переходячи до теми того, через що нам довелося пройти під час війни, він говорив саме так. Коли я чув такі його зауваження, я був із ним повністю згоден, а зараз я з ним згоден ще більше».
Обсяг допомоги США СССР в 1941 - 1945 р.
  Сказаного достатньо, щоб зрозуміти всю значущість економічної допомоги США союзникам з антигітлерівської коаліції. Тривалий час, не вступаючи у пряме військове протиборство з III Рейхом, Сполучені Штати перемагали нацизм за допомогою вищого рівня ведення війни: економічними методами. Вони підтримали союзників, військова доблесть яких, посилена американськими технологіями, спільними зусиллями зламала шию гітлеризму.
  Більше того, США стали головним переможцем у Другій світовій війні. Щоб переконатись у цьому, достатньо подивитися на результати, досягнуті головними учасниками.

Хто переміг у Другій світовій війні?

  США, СССР та Велика Британія на Ялтинській конференції визначили політичні контури післявоєнного світу. Головного супротивника – гітлерівську Німеччину, мало не зітерли на порох. Британська імперія незабаром перенеслася в Божі засвіти, трансформувавшись у Британську співдружність націй – добровільне об'єднання 56 суверенних держав. Велика Британія втратила роль провідної світової держави, але зберегла величезну вагу та вплив у міжнародній політиці.
  По закінченню Другої світової війни на роль головної світової наддержави виявилося всього два претенденти: СССР та США. Почалася Холодна війна – глобальне протистояння вільного світу, під проводом США, із соціалістичним табором, на чолі з СССР. Сталін чудово розумів, що Совдеп не здатен перемогти у мирному протистоянні. Надто не ефективна позбавлена конкуренції економіка соціалізму, вельми нестійка влада, яка спирається лише на терор та шалену пропаганду.
  Вождь всіх народів почав підготовку до нової світової війни: економіка СССР, як і раніше, працювала переважно на ВПК, як завжди, в країні виробляли гармати та атомні бомби замість ковбаси та вершкового масла. За приготуванням до нових боїв за перемогу найпередовішого в світі вчення Маркса та Леніна, Сталіна заскочила смерть.
  Його спадкоємці збагнули, що нова світова війна вийде на якісно новий технологічний рівень, і застосування її учасниками ядерної зброї поховає всі завоювання соціалізму разом з Політбюро ЦК КПСС, не кажучи вже про примарні плани на перемогу світової революції.
  СССР перейшов до відносно мирного співіснування з країнами капіталізму, і через 46 років після закінчення Другої світової війни, обложена фортеця комунізму впала, так і не розпочавши бойові дії. США вийшли переможцем у Холодній війні, здобувши звитягу, як і в Другій світовій, з мінімальною участю в бойових діях.
  Стратегія США – похідна від базових цінностей американського суспільства. Американці вважають людське життя найвищою цінністю, бо смерть процес незворотній. Гроші – витратний матеріал, котрий використовують щоб заробити, та заробляють щоб витратити. На відміну від людського життя, втрату фінансів можна компенсувати і відновити. Тому США не шкодували грошей, техніки та озброєнь, але берегли життя своїх воїнів.
  У СССР усе відбувалося з точністю до навпаки: вважалося, що грошей багато не буває, техніки бракує, а людей «бабы еще нарожают». Тому Сталін гнав погано озброєних солдат на німецькі танки та кулемети, і громадив гори трупів вояків у боях «у незнакомого поселка, на безымянной высоте». Судячи з методів ведення армією РФ теперішніх бойових дій в Україні, в московства нічого не змінилося – вони прагнуть повторити гекатомби жертв, в ім'я химерної мети відновлення Російської імперії в межах 1991 року.
Пам'ятки СССР. Проект плакату туристичної реклами.
  Досвід США демонструє: перемагають не числом, а розумно вивіреною стратегією. Як сказав Сунь-цзи: «Найкраща війна – розбити задуми супротивника; на наступному місці – розбити його союзи; на наступному місці – розбити його війська».
  США керувалися мудрим принципом класика мистецтва військової стратегії, як під час Другої світової, так і в Холодної війни.
  У часи Холодної війни союзниками США виявилися практично всі активісти національно-визвольних рухів поневолених Москвою народів. Серед них, як тоді, так і зараз, українцям випала провідна роль у визвольній боротьбі на всій території колишньої Російської імперії та її фактичного спадкоємця – СССР.
  На фронтах тієї неоголошеної війни наклали головами непохитні українські герої: Василь Стус, Іван Світличний, Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко, Алла Горська та інші, не менш незламні, борці за волю України. Груба сила терору виявилася безсилою перед мужністю відчайдухів: СССР зійшов на пси, а незалежна Україна, за свободу якої загинули Стус та Світличний, є й буде.
  Кати, які вчора стріляли в наших батьків, сьогодні будують плани на наших дітей. Вони знову розраховують на грубу силу та величезну чисельність війська, засипаючи українських воїнів зливами снарядів та ракет, кидаючи на штурм наших міст лави зеків-вагнерівців та чмобиків. Вони можуть і повторюють сталінську тактику завалювання супротивника трупами своїх вояків.
Україна переможе!
  Досвід США засвідчує перевагу технологій та розвиненої економіки над грубою силою. Україна має союзників, які володіють цими перевагами. Мужність та героїзм українських воїнів реалізує всі переваги військових технологій, наданих союзниками, щоб очистити світ від агресії останньої імперії та її нелюдської ідеології – рашизму.


Версія ютуб-каналу "hrendyabliki"



Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!

Немає коментарів:

Дописати коментар