неділя, 15 грудня 2024 р.

Наркотична війна Башара Асада

 Наркотична війна Башара Асада

 
Партія каптагона вилучена в Туреччині
  Підтримуваний Москвою режим Башара Асада воював не тільки з народами Сирії, але й вдавався до наркотичної війни проти країн Близького Сходу, за методиками відпрацьованими ще московсько-більшовицькими імперіалістами.

Особливості сирійської диктатури

  8 березня 1963 року військова хунта здійснила переворот у Сирії. Заколот підготувала Баас – партія арабського соціалістичного відродження, яка ставила на меті створення єдиної держави всіх арабів (панарабізм) на засадах арабського національного соціалізму. Переворот очолили алавіти – представники релігійної меншості Сирії: Салах Джадід, Мухаммад Імран і Хафез Асад (син алавітського шейха Алі Ібн Сулеймана).
  Алавіти – послідовники таємного віровчення, яке виникло в Сирії ще IX столітті, і поєднувало шиїтську гілку ісламу з деякими аспектами традиційних арабських вірувань, православного християнства та платонічного вчення про метемпсихоз.
  Від початку прихильникам вчення довелося діяти в оточенні переважної більшості мусульман сунітів, тому досить швидко, задля самозбереження, алавіти мусили вдатися до самоізоляції. Під тиском сунітської Умми, яка вважала алавітів єретиками, вони припинили місіонерську діяльність, і закрили свої лави від сторонніх. Відтоді алавітами не ставали, а народжувалися.
  Після поразки Османської імперії в Першій світовій війні край населений алавітами потрапив у зону французької окупації. Задля збереження впливу в регіоні уряд Франції намагався створити алавітську державу, але згодом врахував малу чисельність етноконфесійної групи, і, аби менше збурювати сунітську більшість Сирії, відмовився від цієї ідеї.
  Утім, в колоніальний політиці Франція надалі робила ставку на «поділяй і пануй», що означало підтримку різних меншин регіону, насамперед алавітів. За часів французької окупації, в місті Хомс існувала військова школа, згодом академія, яка готувала з місцевих мешканців кадри колоніальної адміністрації, які згодом виявилися провідною постколоніальною верствою, яка почала порядкувати в країні після отриманої в 1946 році незалежності.
  Лави випускників академії налічували чимало алавітів, серед яких і згадані вище провідники Баас та військового заколоту 1963 року. Хафез Асад виявився своєрідним чемпіоном – він долучився до кількох переворотів, від участі в яких зростали його політична вага та кар’єрне вивищення.
Урочистості в Кремлі на честь Хафеза Асада. Газета "Известия" №87 (17 625) від 12 квітня 1974 року, с. 1.
  Після перевороту 1970 року він захопив одноосібну владу, яку утримував до самої смерті в 2 000 році. Як соціаліст він швидко знайшов спільну мову з панівним у СССР комуністичним режимом, якому новоспечений диктатор Сирії поквапився запропонувати користуватися військовими аеродромами країни, в обмін на постачання зброї. В 1977 році Асад погодився на створення військово-морської бази СССР в Тартусі, єдиної в світі, що знаходилася за межами Совдепу.
  Від початку панування Хафез Асад в усіх царинах політичного життя надавав перевагу алавітам, які обіймали майже всі більш-менш значні та відповідальні державні та регіональні посади. Після смерті Хафеза в Сирії запанував його син Башар, який успадкував не тільки владу, але й методи державної політики.
Леонід Брежнєв та Хафез Асад
  Панування алавітів, кількість яких ніколи не перевищувала 15% населення країни, викликала невдоволення інших етноконфесійних груп: сунітів, яких у Сирії не менше 70%, курдів, друзів та туркменів (туркоманів).
  У 2011 році країну охопило повстання, яке режиму Башара Асада вдалося придушити тільки завдяки зовнішній підтримці Ірану та РФ.
  Варто відзначати, що на початку ісламської революції режим Хомейні ставився, м’яко кажучи, недружньо до диктатури єретиків алавітів у Сирії. Але з часом, іранські аятоли зметикували, що для поширення впливу варто використовувати й неортодоксальні версії шиїзму, на кшталт сирійських алавітів чи єменських хуситів.
  Задля допомоги диктатурі Асада Іран спрямував до Сирії не тільки власних генералів та військових радників, але й свої проксі сили – бойовиків організації «Хезболла», які активно діяли в сусідньому Лівані. Також іранські аятоли депортували в Сирію біженців – шиїтів з Афганістану та Пакистану.
  Водночас, до збереження диктатури Асадів долучилася рашистська РФ, яка прагнула не тільки втримати військову базу СССР у Сирії, але й посилити глобальний вплив на Близькому Сході та Африці.
  В усьому розкладі іноземної допомоги сирійській диктатурі виявилися, щонайменше, одне величезне «але». І московський чекізм, і іранські аятоли, прагнули отримувати в Сирії ґешефти, а не витрачати власні кошти на збереження місцевого режиму. Башар Асад мусив довести власну кредитоздатність, і надати можливість гарних заробітків авторитарним союзникам.
  Рішення, яке відтермінувало падіння асадівської диктатури, знайшлося в царині стратегії Кремля доби комунізму – перемогти «капіталізм» завдяки наркотичній війні.

Наркотична війна московського комунізму

  Для розуміння подальших подій, доведеться повернутися в часи, коли Хафез Асад разом з партією Баас, ще тільки планував перехопити владу в Сирії.
  В останні роки животіння московського більшовизму вийшла друком книга доктора Джозефа Д. Дугласа Red cocaine: The Drugging of America and the West. – Thoburn Press, 1990. (Червоний кокаїн: наркотики Америки та Заходу). Автор, посилаючись на свідчення генерала Служби штатної безпеки ЧССР Яна Сейна, стверджував, що наркотики – один із видів зброї гібридної війни, яку вів СССР та його сателіти, проти Вільного світу.
Обкладинка книги Дж. Дугласа "Червоний кокаїн"
  Після невдалих спроб Леніна та Сталіна здійснити світову комуністичну революцію шляхом перемоги в світовій війні, Хрущов та його кліка взяли на озброєння ідеї засновника й керівника Комуністичної партії Італії Антоніо Грамші. В їх основі лежить стратегія деморалізації «країн капіталізму» через посилення деградації моральних цінностей, разом з державними й суспільними інституціями.
  В «Тюремних зошитах» Грамші стверджував, що комуністам найлегше отримати владу в розвинених країнах, через поступовий процес радикалізації культурних установ, завдяки чому знецінюється мораль суспільства. Послаблення суспільної моралі створює сприятливе політичне та економічне підґрунтя для подальших змін. Тому, комуністам необхідно опановувати закладами освіти, засобами масової інформації, церквами та громадськими організаціями, щоб перетворити культуру на інструмент соціальної та економічної політики.
  Керуючись настановами Грамші з посилення політичної дестабілізації, чекісти не тільки атакували та паплюжили впливових людей на Заході, але й застосовували наркотики, як засіб прискореної загальної деградації тамтешнього суспільства. Таким чином, «народні маси», від імені і до яких апелювали комуністи, стали прямими жертвами глобальної наркотичної атаки.
  Для організації торгівлі і розповсюдження наркотиків використовували соціально близьких комуністам злочинців усього світу. Агенти комуністичних спецслужб допомагали їм організувати процес виготовлення та реалізації наркотиків, намагаючись уникнути зайвої уваги.
  Тільки після того, як деградація західного суспільства набула б потрібного обсягу, на Вільний світ вирушили б більшовицькі танки. Після перемоги комунізму в підкорених країнах наркоділки та їх клієнти підлягали утилізації.
  Комуністична стратегія, викладена в книзі Дугласа, в головних рисах збігається з повідомленням Юрія Безменова про стратегію інформаційної війни КГБ СССР.
  Про перебіг наркотичної війни в Латинській Америці йшлося в статті «Нікарагуа в лабетах московського чекізму», ознайомитися з якою і запрошуємо читачів.
  На тлі московсько-більшовицької стратегії наркотичні ґешефти диктатури Асадів виглядають не якимось непорозумінням, а істотною складовою глобальної наркотичної спецоперації Кремля.

Каптагон – зброя авторитаризму

  У 1961 році дочірня компанія концерну Degussa (ФРН) синтезувала фенетилін (phenethylline) — сполуку, яка в людському організм і розпадається на складові амфетамін та теофілін, що потужно стимулює центральну нервову систему: підвищує тонус і зосередження, викликає відчуття впевненості та ейфорії. Degussa поквапилася оголосити нову речовину «каптагоном» — ліками здатним нейтралізувати нарколепсію, гіперактивність та нездатність зосереджувати увагу.
Таблетки каптагона
  Собівартість препарату виявилася відносно невисокою, що посприяло його поширенню. Водночас з’ясувалася і його побічна дія: зміни поведінки та погіршення адекватності суджень, посилення психіатричних патологій, з панічними атаками, депресією та галюцинаціями включно, шкідливий вплив на серцево-судинну та нервову системи. Тому, в 1986 році ООН зарахувало фенетилін до психотропних речовин.
  У межах концепції наркотичної війни проти Заходу каптагоном зацікавилась країна сателіт СССР – Болгарія, яка налагодила масове нелегальне виробництво та експорт препарату на Близький Схід. Ґешефти виявилися настільки значними, що пережили комуністичний режим балканської країни, і лише в 2 000 році, болгарський уряд, на знак приготуванню до вступу в ЄС, ліквідував виробництво каптагона в запіллі.
  Що зовсім не означало зникнення наркотику з ринку. Згідно розвідок The Guardian, каптагон виявився активною складовою війни в Сирії: у 2013 році курдські військовики виявили відповідні таблетки в бійців ІДІЛу. Трохи згодом з’ясувалося, що таблетку прикрашену подвійним «C» уживають військовики усіх сторін сирійської війни.
  Ще б пак: препарат тимчасово позбавляв страху й болю, натомість надавав відчуття ейфорії, рішучості та бадьорості. Під дією каптагона людина обходитися без сну кілька діб, та ще відчуває низку симптомів маніакальної стадії біполярного розладу маніакально-депресивного психозу.
  У пошуку грошей та засобів здатних послабити моральний стан ворогів і посилити боєздатність власної армії, Башар Асад вирішив створити власне масове виробництво каптогена на базі сирійських фармацевтичних підприємств. Відбулося це в 2015 – 2016 роках. Точніше визначитися важко, через відсутність відповідних документів режиму Асада в загальному доступі. До того ж, сирійський диктатор завжди заперечував власну причетність до виготовлення та розповсюдження наркотиків, і покладав усю відповідальність на своїх супротивників.
  Та коли Асаду, за допомогою чекістів та аятол, вдалося виштовхнути повстанців на порівняно невеликі території на північному заході країни, і вони опинилися поза основною зоною розповсюдження наркотичних таблеток, для світової спільноти стало очевидним, що саме панівний в Сирії режим – головний постачальник і виробник каптагона в регіоні. За даними різних розвідувальних служб наркотик виготовляли переважно на невеликих заводах розташованих поблизу сирійсько-ліванського кордону, і на більших заводах наближених до розмежування Сирії з Йорданією.
Каптагон
  Завдяки невисокій ціні наркотик швидко здобув популярність в арабському світі: вартість дози каптагона в Сирії коштує приблизно 50 центів, в Йорданії близько $2,5, в Саудівській Аравії ціна коливається від 10 до 25 доларів. Для порівняння: через заборону алкоголю в мусульманському світі, контрабандна пляшка віскі в Саудівській Аравії коштує в межах 800 доларів.
  Не пасла задніх і дружня аятолам та Асадам «Хезболла», яка налагодила виготовлення каптагона в Лівані. У далекому 1975 році в країні почалася громадянська війна, чим не забарився скористатися Хафез Асад, який окупував країну наступного року. Під його кормигою опинилися величезні плантації маку та конопель на лівансько-сирійському кордоні, які давали диктатурі Асадів сталі прибутки аж до 2005 року, коли окупанти нарешті полишили виснажену ворохобнею країну. Після чого ліванські плантації опинилися під орудою «Хезболли».
  Використовуючи правило, що міра визначає отруйні чи лікувальні властивості речовини, сирійська диктатура, в співпраці з проіранськими бойовиками, виготовляла наркотики, якими намагалася стимулювати бойовий дух своїх вояків, та підривати суспільне життя сусідніх країн: Йорданії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії.
  У лютому 2022 року армія Йорданії оприлюднила заяву про ліквідацію 30 контрабандистів та 16 мільйонів таблеток каптагона, що надходив із Сирії. Вилучена всього за два місяці контрабанда перевищила сукупні показники 2021 року.
Шляхи розповсюдження наркотиків, мігрантів та зброї на Близькому Сході
  Загалом у 2022 році служби безпеки країн Близького Сходу вилучили з обігу понад 60 тонн, тобто більше 370 мільйонів таблеток каптагона.
  Згідно повідомлення уряду Великої Британії, не менше 80% каптагона виготовлялося в асадівській Сирії, а нелегальний обіг становив понад 57 мільярдів доларів щорічно, що втричі перевищувало доходи всіх наркокартелів Мексики. Для порівняння: офіційний ВВП Сирії коливався в межах 11 мільярдів доларів, а весь експорт не перевищував $1 мільярд.
  У 2022 році арабська служба BBC і міжнародний проект розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP провели розслідування, в ході котрого виявили причетність родини Башара Асада та підлеглих йому провідних військовиків до виготовлення каптагона.
  У липні того року сирійські повстанці звільнили південне сирійське місто Сувейда, в якому знаходилася штаб-квартира Раджі Фальхута. Крім таблеток каптагона та апарата для їх виготовлення, до рук бійців визвольної армії потрапив мобільний телефон відданого Асаду командувача бойовиків.
Раджі Фальхута та Абу Хамза (Хусейн Ріад Файтруні) та скріншооти їх телефонного листування
  Як з’ясували журналісти BBC телефон містив листування Фальхута з ліванцем Абу Хамзою, з приводу придбання апарату для пресування таблеток каптагона, та з’ясовувалася можливість доправити прилад з Лівану в Сирію.
  Журналісти британської корпорації телерадіомовлення досить швидко ідентифікували Хамзу як пов’язаного з «Хезболлою» Хусейна Ріада Файтруні. Подальше розслідування BBC виявило, що «Хезболла» продавала каптагон воякам армії Асада, які розповсюджували його заради власного зиску, за умов координації дій з Четвертою дивізією, котрою керував Махер Асад – молодший брат президента Башара.
Махер та Башар Асади
  Молодший Асад перебував під санкціями Вільного світу, через військові злочини для протидії супротивникам режиму його брата, а також підозрювався в застосуванні проти них хімічної зброї. Вірогідно, саме Махер очолював у Сирії виробництво та розповсюдження каптагона.
Влада Малайзії конфіскувала партію каптагона майже зі 100 мільйонів таблеток
  Наявні свідчення перебували в повній відповідності з даними 2021 року, коли в Малайзії вилучили спрямовані транзитом до Саудівської Аравії 100 мільйонів таблеток, які належали лівано-сирійському «королю каптагона» Хасану Дакку. Під час суду наркоторговець надав посвідчення службовця бойової частини Махера Асада, і зізнався в співпраці з Четвертою дивізією сирійської армії, що підтвердило прослуховування телефонних перемовин Дакку з контрабандистами наркотиків.
  У подальшому обвинувачений зрікся власних свідчень, а суд визнав його винним у торгівлі людьми, але непричетним до збуту каптагона.
  Що не зупинило журналістів BBC: під час вивчення телефонних скріншотів , вони натрапили на листування Дакку з «Босом», яким виявився генерал-майор Гасан Білал — заступник Махера Асада в Четвертій дивізії та керівник її відділу безпеки. У листуванні йшлося про поновлення допуску Дакку до секретних даних та перевезення «краму» в сирійське місто Сабур – місце розташування бази Четвертої дивізії.
Махер Асад та Гасан Білал (праворуч)
  Попри наявні докази, Башар Асад не квапився визнавати власну причетність до торгівлі наркотиками, і за прикладом Путіна, на всі питання відповідав, щось на кшталт: «Нас там нет». Більше того, він обіцяв посилити боротьбу з наркобаригами, аби нормалізувати взаємини з арабським світом та нейтралізувати вплив санкцій Заходу. З його дозволу 8 травня 2023 року авіація Йорданії завдала ударів на півдні Сирії, через що загинув, разом з родиною, відомий наркоділок Мерхі аль-Рамтхан, та зазнала руйнувань фабрика з виробництва каптагона поблизу міста Дераа.
  У травні 2023 року Ліга арабських держав вирішила, що Башар Асад задовольнив їх вимоги по протидії розповсюдженню каптагона, визнала жорстке придушення опозиції в 2011 році справами давно минулих часів, і запросила диктатора Сирії відновити членство в Лізі.
  Здавалося б, сирійському тирану вдалося відновити status quo, аж раптом активісти рухів, які прагнули визволити Сирію від тиранії Асадів, вирішили перевірити, як позначилися на диктатурі важкі військові втрати РФ в Україні та протистоянні Ізраїлю з «Хезболлою» та Іраном. Результат виявився приголомшливим для всіх: за 12 днів повстанці звільнили країну від диктатури Асадів, а сам диктатор стрімко вилетів геть на літаку, та хутко зник з радарів.
  Що станеться з розбудованою ним, під орудою Москви, наркотичною імперією та військовими базами РФ, створеними для дестабілізації Близького Сходу та Африки, покаже час.



Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!

Немає коментарів:

Дописати коментар