Алакатське повстання 1929 – 1930 років
 |
| Село Ускют, 1945 р. |
Напередодні
Того року московські комуністи розпочали здійснювати «Великий перелом» селянства – політику тотального закріпачення та знищення всіх незгодних з курсом колективізації селян імперії.Як і більшість сільського населення тогочасної України, кримські татари з діда-прадіда займалися сільським господарством, і зовсім не потребували для його вдалого ведення поневолення в сталінських колгоспах.
Більшовицьке закріпачення селян супроводжувалося жорстоким терором проти осіб запідозрених у нелояльності до диктатури псевдопролетаріату. Московські більшовики зараховували всіх більш-менш заможних селян у «кулаки» (куркулі) з подальшою конфіскацією майна («розкуркуленням»), та депортацією у віддалені колонії червоної імперії.
Крім того, московські комуністи вели запеклу боротьбу з усіма релігіями, оскільки вважали їх конкурентами віруванням квазінаукового «вчення марксизму-ленінізму». Викоріненню підлягали всі «служители культов», з реквізицією майна храмів. Таким чином, під ударом комуністичної опричнини опинилися кримськотатарські селяни, їх віра й духівництво.
 |
| Кримськотатарські школярі 1930-х років |
Комуністична опричнина вирішила діяти на випередження, аби отримати нагороди «за проявленную бдительность», а не покарання «за головотяпство со взломом». Керуючись трьома китами чекізму: «ложь, πздёж и провокация», вони розпочали планову каральну спецоперацію.
«Подколка – друг чекиста!»
У грудні 1929 року в селах Південного Криму з’явилися дивні люди. Під верхнім одягом вони носили польські військові однострої, та переконували місцевих мешканців, що невдовзі німецька та польська армії розпочнуть звільнення поневолених Москвою народів, а Туреччина постачатиме зброю кримським повстанцям.Отже, кримчанам слід готуватися до збройного спротиву, для чого охочим слід збиратися в селах між Алуштою та Ускютом, та навертати всіх незадоволених московсько-більшовицькою окупацією до збройного опору. (Mustafa Edige Qırımal Der nationale Kampf der Krimturken. Emsdetten/Westfalen, 1952. – S. 394).
Сучасній людині зрозуміло, що вести подібну ризиковану пропаганду, з маскарадом в однострої збройних сил Польщі, могли вести лише чекістські сексоти (секретные сотрудники). Поза сумнівом, це розуміла й більшість кримських татар, але визиск московського комунізму виявився настільки значним, що перевершив межу народного терпіння та обережності.
Збурення в Ускюті
На початку 1930 року в селі Ускют відбулися сходини, на яких місцева сільрада відзвітувала про власні досягнення перед місцевими мешканцями. Несподівано для представників московської колоніальної адміністрації попрохав уваги громади Курт Амет Карт Асан. В емоційній промові він піддав критиці не тільки перебіг колективізації в рідному селі, але й загальні засади московської колоніальної політики в землях кримських татар.Хоча більшість киримли не мали жодних ілюзій стосовно сутності імперіалістичної політики московського більшовизму, і вбачали в подібних закликах провокацію чекістів, але коли заяву Карт Асана підтримало ісламське духівництво Ускюта та сусідніх селищ, поставилися схвально до закликів речника.
Зусиллями місцевого духівництва вдалося скликати нові багатолюдні сходини громади, під зеленими прапорами ісламу, на яких громадяни засудили не лише переслідування всіх, хто лишався мусульманами, а й величезний податковий тягар Совдепа та московсько-більшовицький терор проти кримськотатарського народу.
 |
| Кримські татари 1920-х років |
Оскільки селяни Ускюта розуміли, що їх поодинокий виступ заздалегідь приречений на поразку, збори ухвалили звернутися до всієї нації кримських татар із закликом до боротьби з московським імперіалізмом. З цією метою утворили національний фонд, до якого почали збирати гроші та інші матеріальні цінності.
Реакція московських імперіалістів
Завдяки розгалуженій мережі стукачів, більшовицькі кати швидко дізналися про народне збурення в Ускюті. Їм вдалося запровадити серед місцевого населення принаймні одного агента – П. Попова з Карасубазару. Московський посіпака вдавав із себе невдоволеного сталінською політикою колективізації, і водночас, складав для чекістів перелік осіб, які погоджувалися з його агітацією. Завдяки цьому сексоту, трохи згодом, московські опричники заарештували понад вісім сотень осіб не тільки в районі Алушти, де розташований Ускют, але й у Карасубазарському, Севастопольському, Сімферопольському, Судацькому та Ялтинському районах.Для придушення потенційного спротиву загони сталінських опричників оточували село за селом і розпочинали зачистку: методичні обшуки оселі за оселею, з подальшими арештами їх мешканців. У переважній більшості випадків чекісти не відшукували навіть натяків на зброю, проте залюбки вилучали, в якості «речових доказів», усі більш-менш цінні речі.
Тільки в Ускюті затримали 254 особи, яких доправили в Севастополь, а звідти в Сімферополь. З їх числа смертну кару застосували до 62 в’язнів.
 |
| Московські чекісти за звичною справою |
Як годиться для чорної справи московських катів, уся інформація про заворушення в Алакатській долині та її жорстоке придушення потрапило під гриф «Цілком таємно». Саме під такою позначкою і збереглися звіти в архівах ЧК-КГБ.
Рапорти чекістських катів
Згідно звітам сталінських опричників, їм вдалося виявити формально не оформлений, але організаційно сформований гурт куркулів «лишенцев», тобто заможних селян позбавлених усіх громадянських прав: Муждаба Ебулеїза Мазина, Курта Умера Кара Мурзи, Бекира Усейна Чобана, Алі Вомі й Абдуразака Джепара.Начебто вони вели активну агітаційну діяльність по всьому південному Кримському узбережжю, але особливих успіхів досягли в селі Ускют Карасубазарського району.
Найбільшого успіху «куркульська агітація» досягла на згаданих вище сільських сходинах, скликаних ускютською сільрадою: завдяки заявам Курта Амета Карт Асана, «контрреволюційним елементам» вдалося зірвати збори та відлупцювати комуніста та міліціонера. (Хаяли Р. И. Крымские татары в репрессивно-карательной политике в Крымской АССР // Вопросы духовной культуры – Исторические науки. — С. 71 – 76).
Подій знайшли відгук у краї: довколишніми селами прокотилася низка громадських зборів, спрямованих проти комуністичної політики колективізації. Аби заспокоїти селян Ускюта, в село прибула компартійна делегація на чолі з головою кримського ЦИК Меметом Кумбаєвим, якого місцеве населення послало в світле комуністичне майбутнє. Точніше, більшість селян залишило збіговисько, і не побажало слухати базікання московського посіпаки.
Після чого найбільш активні татари вирішили стати до збройного опору, і з цією метою створили 26 січня 1930 року повстанський загін, який налічував до сотні бійців. З них селяни Ускюта становили понад 6 десятків осіб, решту мешканці інших сіл. Зокрема, «слідство» встановило, що в селі Айсерез до повстанців долучилася одна людина, Арпат – 2, Ворон – 1, Капсихор – 1, Кутлак – 2, Таракташ – 2, Туак – 1.
Задля знищення народного опору комуністичній диктатурі, московство підтягнуло частини регулярної армії. Завдяки яким, у збройній сутичці 28 лютого 1930 року в місцині за 15 кілометрів від Ускюта, московські каральні загони подолали опір погано озброєних повстанців, і потім зайнялися своєю улюбленою справою – терором проти мирного населення.
Через кілька років, після депортації всіх кримських татар, аби знищити навіть згадки про корінне населення Криму та події 1929 – 1930 років, московська колоніальна адміністрація в 1945 році перейменувала село Ускют в «Приветное».
***
Від самого початку повстання кримськотатарського народу проти комуністичного кріпацтва було приречене на поразку – надто нерівними виявилися сили імперської влади та визискуваного населення. Лише незначній кількості учасників тих подій вдалося вислизнути із загребущих лап чекістів, та емігрувати до Туреччини. Серед них опинився й Сабрі Улькер – засновник турецької фірми з виробництва ласощів та напоїв «Ülker». |
| Пам'ятник жертвам подій 1929 - 1930 років. Ускют, 2009 р. |
Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!
Немає коментарів:
Дописати коментар