Звичайний рашизм
Z -символ темряви, що поглинає світ |
Через надмірні зусилля імперія надривається і занепадає. Коли вдається хоч якось відновити сили, зазіхання на світове панування відроджуються з новою силою.
На сучасній РФ владу повністю захопили агенти ЧК-КГБ. Прямим наслідком цього стало панування на РФ ідеології рашизму.
Рашизм – квінтесенція багатовікового московського шовіністичного імперіалізму, прямий спадок оспівування імперії Пушкіним, Л. Толстим, побрехеньок про «всечеловечность русских» Достоєвського, історичних фальсифікацій Карамзіна та Шахматова, та дій багатьох інших,за влучним висловлюванням Єви Томпсон, «трубадурів імперії».
Багатовікове тиражування міфів про велич московської культури, особливий шлях Московії, «загадочную русскую душу», та їм подібні вигадки постійно живили московський шовінізм, розпалювали в москвинів жагу загарбання нових територій, поневолення та визиск інших народів. Для пересічних московитів, які зроду-віку жили в злиднях, імперська героїка ставала однією з небагатьох життєвих розрад, яка наповнювала сенсом їх життя.
За часів самодержавства московство вважало себе народом богоносцем, що несе світові православну віру. Захлинаючись слиною, достоєвські та ільїни роздмухували мильну бульбашку «Третього Риму». Не спрацювало – православна імперія впала під тягарем внутрішніх протиріч.
Їм на заміну прийшли більшовики, які влили нове вино комунізму в старі міхи московського імперіалізму. На заміну православному всесвітньому царству «Третього Риму» прийшла ідея світової комуністичної революції.
З цим також не вийшло – комуністичні ідеї життя в тоталітарній державі виявилися непривабливими для більшості людства.
Після краху більшовизму на Московщині утворилася гримуча суміш імперіалізму, що поєднувала Совдеп із самодержавством. Очолили цей рух православні чекісти.
Вони досить швидко опанували всі ключові державні та недержавні посади в РФ, яка стала повною ідейною правонаступницею Російської імперії та СССР.
Ще за правління Андропова виникла практика призначення чекістів у відставці на ключові посади важливих підприємств, освітніх і культурних закладів, органів державної влади. У книзі Ю. Фельштинського та В. Прибиловського «Корпорация. Россия и КГБ во времена президенства Путина» відстежується перетворення андроповських «офіцерів діючого резерву» КГБ на інститут прикомандированных співробітників органів безпеки, які контролюють практично всі державні установи, важливі підприємства та вищі учбові заклади сучасної РФ.
Чекізм, як той спрут, оповив щупальцями всю РФ, здійснив злиття фінансових потоків держави та великого бізнесу. Завдяки цьому вдалося суттєво зміцнити «вертикаль влади», тобто зберегти та підсилити звичний для Росії режим авторитаризму.
Авторитарні режими максимально пристосовані до дій в умовах війни. Саме війна слугує виправданням, чому в країні наявні гармати замість масла, чому люди в розвинених країнах живуть повноцінним життям, а в авторитарному суспільстві панують злидні.
Підживлюючи мілітаризм чекісти затято поширюють один з головних міфів московства – про «існування у ворожому оточенні». Мовляв увесь світ, тільки про те і мріє, аби захопити міста і села Росії, в яких відсутні автомобільні дороги та сучасна каналізація, але скрізь майорять гей-оргієвські стрічки та портрети Сталіна.
Путін із соратниками по КГБ-ФСБ, щосили підігріває в пересічних москвинів ідеї реваншу за поразку у Холодній війні. На їхню думку, Росія повинна «встати з колін», повернути під оруду всі втрачені колонії та царини впливу, знов перетворитися над світову наддержаву.
Для цього потрібно нарощувати військову потугу, особливо ядерні озброєння, щоб показати всьому світу «кузькину мать». В якості інструментів впливу на світову політику активно використовується торгівля енергоносіями, що перетворило Газпром на справжню економічну зброю РФ.
В ідеологічній царині рашизму панує суміш сталінізму з «духовными скрепами» московського православ’я. Схоже чекісти намагаються зняти давнє протистояння «білих» та «червоних» московитів побудовою церков МПЦ у кожному місті та селі із загальнонаціональними святкуваннями «дня победы в великой отечественной войне добытой под руководством великого Сталина».
Задля міжнародної підтримки рашизм широко застосовує корупцію. Явище набуло значних форм, й отримало навіть спеціальну назву «шредерізації», по імені Герхарда Шредера – колишнього канцлера ФРН, провідника німецьких соціал-демократів, члена правління Газпрому та особистого друга Путіна.
На сьогоднішній день рашизм зосередив свої головні зусилля на ідеї «объединения братских славянских народов», тобто на завоюванні та підкоренні незалежних держав України та Білорусі. Для подальшого зростання імперії потрібне свіже гарматне м’ясо та нові кріпаки для примусової праці на благо імперії. Для українців та білорусів це означає черговий етноцид – нову спробу Москви асимілювати та поглинути східнослов’янські народи.
Наслідки панування рашизму: економічні реформи в країні звелися до перехоплення чекістами контролю над основними грошовими потоками, держава зосередилася на протистоянні з сусідніми країнами, проти РФ введені економічні санкції, наближається масштабна зовнішня політична та економічна ізоляція.
У вільному світі зростає розуміння того, що Кремль прагне зруйнувати всю систему колективної безпеки та втягнути країни Заходу в нову світову війну.
Рашизм, як і залишки московської імперії, приречені на зникнення: чекістські пута все гірше стримують системну кризу, яка охопила РФ. Неефективна сировинна економіка, руйнівні економічні санкції, демографічна криза, зростання визвольної боротьби поневолених народів поховають імперію Зла. І провідну роль в цьому відіграє героїчна боротьба української нації за свободу та право на існування.
Із зникненням рашизму та розпадом РФ припиняться колоніальні війни в Євразії спровоковані агресивним московським імперіалізмом. Численні поневолені Москвою народи збудують власні національні держави. І всім нам доля подарувала шанс стати учасниками цього процесу.
На сучасній РФ владу повністю захопили агенти ЧК-КГБ. Прямим наслідком цього стало панування на РФ ідеології рашизму.
Рашизм – квінтесенція багатовікового московського шовіністичного імперіалізму, прямий спадок оспівування імперії Пушкіним, Л. Толстим, побрехеньок про «всечеловечность русских» Достоєвського, історичних фальсифікацій Карамзіна та Шахматова, та дій багатьох інших,за влучним висловлюванням Єви Томпсон, «трубадурів імперії».
Ідеальний патріот |
"Границы России нигде не заканчиваются" |
Їм на заміну прийшли більшовики, які влили нове вино комунізму в старі міхи московського імперіалізму. На заміну православному всесвітньому царству «Третього Риму» прийшла ідея світової комуністичної революції.
З цим також не вийшло – комуністичні ідеї життя в тоталітарній державі виявилися непривабливими для більшості людства.
Після краху більшовизму на Московщині утворилася гримуча суміш імперіалізму, що поєднувала Совдеп із самодержавством. Очолили цей рух православні чекісти.
Вони досить швидко опанували всі ключові державні та недержавні посади в РФ, яка стала повною ідейною правонаступницею Російської імперії та СССР.
Ще за правління Андропова виникла практика призначення чекістів у відставці на ключові посади важливих підприємств, освітніх і культурних закладів, органів державної влади. У книзі Ю. Фельштинського та В. Прибиловського «Корпорация. Россия и КГБ во времена президенства Путина» відстежується перетворення андроповських «офіцерів діючого резерву» КГБ на інститут прикомандированных співробітників органів безпеки, які контролюють практично всі державні установи, важливі підприємства та вищі учбові заклади сучасної РФ.
Чекізм, як той спрут, оповив щупальцями всю РФ, здійснив злиття фінансових потоків держави та великого бізнесу. Завдяки цьому вдалося суттєво зміцнити «вертикаль влади», тобто зберегти та підсилити звичний для Росії режим авторитаризму.
Авторитарні режими максимально пристосовані до дій в умовах війни. Саме війна слугує виправданням, чому в країні наявні гармати замість масла, чому люди в розвинених країнах живуть повноцінним життям, а в авторитарному суспільстві панують злидні.
Підживлюючи мілітаризм чекісти затято поширюють один з головних міфів московства – про «існування у ворожому оточенні». Мовляв увесь світ, тільки про те і мріє, аби захопити міста і села Росії, в яких відсутні автомобільні дороги та сучасна каналізація, але скрізь майорять гей-оргієвські стрічки та портрети Сталіна.
Сучасна РФ - суміш "новояза" і "двоемыслия" |
Для цього потрібно нарощувати військову потугу, особливо ядерні озброєння, щоб показати всьому світу «кузькину мать». В якості інструментів впливу на світову політику активно використовується торгівля енергоносіями, що перетворило Газпром на справжню економічну зброю РФ.
В ідеологічній царині рашизму панує суміш сталінізму з «духовными скрепами» московського православ’я. Схоже чекісти намагаються зняти давнє протистояння «білих» та «червоних» московитів побудовою церков МПЦ у кожному місті та селі із загальнонаціональними святкуваннями «дня победы в великой отечественной войне добытой под руководством великого Сталина».
Zвичайний рашиZм |
На сьогоднішній день рашизм зосередив свої головні зусилля на ідеї «объединения братских славянских народов», тобто на завоюванні та підкоренні незалежних держав України та Білорусі. Для подальшого зростання імперії потрібне свіже гарматне м’ясо та нові кріпаки для примусової праці на благо імперії. Для українців та білорусів це означає черговий етноцид – нову спробу Москви асимілювати та поглинути східнослов’янські народи.
Наслідки панування рашизму: економічні реформи в країні звелися до перехоплення чекістами контролю над основними грошовими потоками, держава зосередилася на протистоянні з сусідніми країнами, проти РФ введені економічні санкції, наближається масштабна зовнішня політична та економічна ізоляція.
У вільному світі зростає розуміння того, що Кремль прагне зруйнувати всю систему колективної безпеки та втягнути країни Заходу в нову світову війну.
Рашизм, як і залишки московської імперії, приречені на зникнення: чекістські пута все гірше стримують системну кризу, яка охопила РФ. Неефективна сировинна економіка, руйнівні економічні санкції, демографічна криза, зростання визвольної боротьби поневолених народів поховають імперію Зла. І провідну роль в цьому відіграє героїчна боротьба української нації за свободу та право на існування.
Рашизм не пройде! |
Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!
Так и есть!
ВідповістиВидалити