субота, 18 березня 2023 р.

Економічні реформи: чому Китай зміг, а СССР і РФ – ні?

 Економічні реформи: чому Китай зміг, а СССР і РФ – ні?

 
Реформи в КНР
  Накопичувальний ефект санкцій послідовно і невпинно перемелює на порох московську економіку. Кремлівська пропаганда заколисує підвладне населення байками про користь санкцій, які нібито стимулюють імпортозаміщення, яке, зрештою, підведе Росію з колін.
  Подібні твердження не більше, ніж пропагандистський трюк. На шляху успішних економічних реформ стоїть те, чим так пишається московство, що становить основу московської ідентичності — імперіалізм. Прагнення зберегти імперію поховало всі спроби реформ на Росії, починаючи з лютого 1917 року.
  Імперське гальмо наочно помітне в порівнянні з Китаєм, країною, в чомусь схожою з СССР-РФ. Там так само володарювали, і володарюють, комуністи, квітнув «культ особистості великого вождя», але, на відміну від Совдепу, економічні реформи вдалися.

Головна причина успіху китайських реформ та невдач СССР-РФ

  Китай — мононаціональне держава, в якій народ хань складає понад 90% населення, а чисельність жодної з національних меншин не перевищує 1,5%. Національний характер держави гарантує територіальну цілісність більшої частини Китаю за будь-яких політичних пасьянсів, навіть у разі здобуття незалежності Тибетом або Уйгурією.
  Відсутність значних національних протиріч надала китайським лідерам можливість поєднати збереження влади комуністичною партією, що гарантувало послідовність курсу реформ, з посиленням ролі регіонів та внутрішньопартійної конкуренції.
  Керівники всіх рівнів підлягають ротації — обмеженню терміну перебування на одній посаді, з урахуванням успішності. Досягнення винагороджуються кар'єрним зростанням, на нездар очікує покарання. Оскільки підвищення отримують керівники, що здобули гарні результати, це створює мотивацію досягнень, що надає державній системі необхідного динамізму: очільники регіонів прагнуть отримати найкращі показники економічного зростання та розвитку.
  Ротацією кадрів КПК убезпечилася від повернення до необмеженої влади нового «великого керманича», здатного струснути країну черговими катаклізмами «великих стрибків» і «культурних революцій», забезпечила здорову внутрішньопартійну змагальність, без ризику розколу країни на «окремі національні квартири».
  Інша справа на Московщині. Потреба збереження імперії беззастережно блокує ідею змагальності регіонів: щойно на місцях отримують мінімум свободи, відразу постає питання звільнення від імперського центру.
Царська Росія - тюрма народів
  У «В'язниці народів», званою також Російською імперією, водночас з крахом самодержавства в лютому 1917 року, на порядку денному постало питання автономії регіонів, що стрімко перейшло в творення незалежних національних держав. Що вельми занепокоїло московство, в якого замість національної, панувала імперська ідентичність.
  Розпад імперії актуалізував запит на імперіалістичну контрреволюцію, і вона не забарилася. Внаслідок жовтневого перевороту 1917 року московські більшовики запровадили тоталітарну владу, знищили громадянські та економічні свободи, скасували незалежність держав, що виникли на уламках імперії, звели нанівець ідею національної автономії регіонів.
  В умовах повної державної власності на засоби виробництва, жорсткий централізм московського комунізму викорінив управлінську ініціативу, чим прирік СССР на неухильний економічний занепад. Кволі спроби посилити господарську самостійність окремих підприємств та регіонів незмінно спричиняли зростання відцентрових тенденцій в імперії, що змушувало керівництво країни згортати несміливі експерименти з реформами.
Відмова від підданства СССР
  Хрущовська відлига уможливила мирні форми опору комуністичній диктатурі, стимулювала новий етап національно-визвольної боротьби поневолених Москвою народів. Відчувши загрозу, московський імперіалізм змінив куций хрущовський псевдолібералізм на стагнацію брежнєвського неосталінізму.
  Економічна метушня брежнєвської кліки, більш відома як реформи Косигіна, не принесла відчутних наслідків, через неможливість створити життєздатне поєднання господарської ініціативи на місцях з централізованою плановою економікою. Як кажуть: скільки не схрещуй їжака з вужем, отримаєш лише колючий дріт.
  Така ж доля спіткала перестройку Горбачова та реформи Єльцина. Горбачовський курс «прискорення економічного розвитку» потребував збільшення господарської ініціативи окремих підприємств та цілих регіонів, що неминуче призводило до зростання національної свідомості поневолених Москвою народів. Перетворення завершилися розпадом Совдепу по кордонах союзних республік СССР.
Єльцин і Горбачов
  За Єльцина зростання підприємницької ініціативи хутко переросло в парад суверенітетів національних автономій РФ. Килимовими бомбардуваннями Чеченської республіки Ічкерія Кремль показово залякував усіх, хто зазіхнув на імперський централізм: Татарстан, Сибірську й Уральську республіки, та багатьох інших. На заміну Єльцину прийшов Путін, і завзято заходився зміцнювати владну вертикаль, тобто відновлювати імперію.
  Імперія блокує можливість реформувати суспільство та економіку. Щоб не будував Кремль, неодмінно створювали концтабір. Змінювалися назви: Російська імперія, СССР, РФ, але імперська сутність лишалася недоторканою.

Злидні як умова успішності китайської політики протекціонізму

  Китайська децентралізація створила сприятливий ґрунт для реформ, успішність здійснення яких вимагала неухильно дотримувати завданого курсу.
  Ще у 19 столітті німецький економіст Фрідріх Ліст переконливо обґрунтував послідовність реформ, необхідних для економічного процвітання держави. На початкових етапах держава повинна створити систему протекціонізму, задля захисту вітчизняного виробництва від імпортної якісної продукції з нижчою собівартістю. Коли вітчизняні виробники виявиться в змозі конкурувати з іноземними товарами, лише тоді країні варто подбати про безмитну міжнародну торгівлю та скасування протекціонізму.
  Через низьку купівельну спроможність населення і товарний голод напередодні реформ, влада Китаю не переймалася конкуренцію із закордонними виробниками: більшість китайців просто не мали грошей на придбання імпортних товарів і задовольнялися вітчизняними виробами. До того ж, США в запалі баталій Холодної війни з СССР, радо пішли на співпрацю з Китаєм для створення противаги Совдепу в комуністичному таборі. Дешева робоча сили виявилася привабливою для іноземних інвестицій та виробництв на території Китаю.
  Інакше склалося в СССР, населення якого не бажало купувати вітчизняну низькоякісну продукцію, та й люди не прагнули працювати, як у Китаї, за жменьку рису в день. Населення віддавало перевагу більш дорогим та якісним імпортним товарам, а жорстка централізація економіки не давала можливості налагодити конкурентоспроможне соціалістичне виробництво чи залучити іноземний бізнес.

Економічна примітивність країни — плюс до карми реформ Ден Сяопіна

  Інший важливий чинник, що забезпечив успішність китайських реформ, — економічна відсталість дореформеного Китаю, панування аграрного сектору. До перетворень Ден Сяопіна більшість населення жило в непроглядних злиднях. Жебрака пожежа не лякає, тому навіть провальні економічні реформи не могли суттєво погіршити становище більшості китайців. Маоїзм не виплачував селянам жодних дотацій, пенсій чи інших соціальних гарантій. Більшість китайців навіть не уявляли, що може бути інакше.
Діти злидарів у сучасній КНР
  У СССР, після смерті Сталіна, режим неохоче пішов на видачу паспортів колгоспникам, пенсійне забезпечення простим громадянам та інші види соціального страхування. У пізньому СССР значна кількість населення добре уявляла, завдяки рідкісним західним фільмам, рівень гідного життя в країнах капіталізму. Через гострий дефіцит побутових товарів, створений соціалістичним господарюванням, багацько мешканців СССР накопичило невеличкі заощадження, які просто не було куди витрачати, тому їх тримали на ощадних книжках держбанку.
  Таким чином, більшість китайських селян, які жили в злиднях і господарювали за допомогою примітивних технологій, мало втрачали від збитків, завданих економічними перетвореннями. Населенню Совдепу, що володіло невеличкими накопиченнями, створеними багаторічною працею, інфляція врізала серпом по надчутливому місцю. Що спричинило різке несприйняття реформ у постраждалих суспільних верств.

Чинник культурних відмінностей китайців та московства

  Від встановлення комунізму в Китаї до початку реформ Ден Сяопіна минуло менше 30 років. Колективізація сільського господарства за такий нетривалий час не надто вплинула на селянську психологію та традиції, тому китайське село легко повернулося до звичних способів господарювання.
Ден Сяопін - батько реформ у КНР
  Родинні господарства сплачували податки, а надлишки продовольства продавали за ринковими цінами. При цьому необхідність твердої державної влади та податкової дисципліни китайці засвоювали протягом всієї історії. Засновник першої китайської династії та держави Ся, легендарний Юй Великий, розбудував основи загально китайської системи іригації, яка понад 4 тисячі років рятувала країну від руйнівних наслідків повеней. Її утримання потрібувало міцної державної влади, що так, чи інакше, розуміло більшість селян.
  До цього слід додати вплив етики Конфуція на китайське суспільство протягом століть. Конфуціанська система цінностей, у вигляді поважного ставлення до влади та суспільної ієрархії, віра в цінність наполегливої праці, властива багатьом китайцям.
  У Російській імперії, згодом у СССР і РФ, держава завше відчужувала пересічну людину. За батечка-царя простолюд знемагав під тягарем холопства, потім кріпацтва. Комунізм, який заступив царат, винайшов ще більш витончену систему гноблення — колгоспне рабство. Прості люди ніколи не вважали верховну владу своєю, і намагалися всіляко уникати її ведмежих обіймів.
Мітинг за вихід України з СССР. Літо 1991 року
  Колгоспний лад практично добив селянство: через тривалу спеціалізацію роботи в колгоспах, сільське населення втратило навички універсального ведення селянського господарства. Це одна із причин, чому фермерство на всьому постсовковому просторі не набуло масового характеру, хоча в пізньому Совдепі люди охоче брали невеличкі земельні ділянки під виноградники та городи.
  У Піднебесній, панування аграрного сектору з великою кількістю сільської сіроми та нерозвиненість промисловості, сприяли попиту на промислові вироби низької якості. З іншого боку, масові злидні створювали надлишок дешевої робочої сили, що забезпечувало низьку собівартість товарів. Тому Китай буквально завалив світові ринки дешевою низькоякісною продукцією масового виробництва.
Під час обідньої перерви
  Інша річ у пізньому СССР, де вищий, ніж у Китаї, рівень життя та освіти населення робив подібні штуки неможливими. На всій території колишнього Совдепу ніхто не погоджувався працювати за жменьку рису на день, щоб надати змогу правлячому режиму зазіхати на роль наддержави.

Ціна та якість

  Трансформація аграрної економіки Китаю в індустріальну, спиралася на величезний людський ресурс із селян, які бажали залишити село в пошуках кращої долі в місті. Горбачовський СССР, а путінська РФ і поготів, про подібний резерв могли хіба що мріяти: більшість населення вже давно полишила села.
Смітник та злидар на тлі хмарочосів у сучасному Китаї
  Китайське економічне диво ґрунтується на дешевій робочій силі та відносно невисокому технологічному рівні виробництва. Шановний читачу, Ви погодилися б виробляти відстійну продукцію за мізерну зарплатню? Якщо так, то Ви, поза сумнівом, мешкаєте не в тій країні. Хоча московство уславилося недбалим ставленням до праці, що віддзеркалилося в силі-силенній приказок на кшталт: «От работы кони дохнут», працювати за мізерну плату вони не бажають, і не будуть. Для більшості українців набагато привабливіша західна модель: гідна платня за сумлінну працю та якісну продукцію.

Будувати на порожньому місці, краще, ніж перебудовувати

  У більшості випадків китайську промисловість створювали з нуля, тоді як у пізньому СССР, так і в сучасної РФ, вже існувала промислова інфраструктура, що вимагало прилаштувати зміни до працюючої системи. У такому разі задум перетворень мусить урахувати існуючу модель, з усіма невиправними недоліками, і пристосувати до них проект і матеріальні ресурси.
  Досвід Південної Кореї та Китаю свідчить, що легше будувати з нуля, ніж щось перебудовувати, як у СССР.

Безвихідь авторитаризму

  Провальні реформи в СССР і РФ зберегли звичну авторитарну владу, злидні та безправ'я більшості населення, які правлячий режим прагне заглушити пропагандою про відновлення імперської величі Росії, що спричинило повномасштабну війну з Україною.
  Китай спромігся перейти до ринкової економіки і зберегти диктатуру комуністичної партії, бо для продовження панування правлячого режиму економічні негаразди виявилися не критичними, національні протиріччя — незначними.
Злидні в сучасному Китаї
  І все ж, відсутність політичної свободи рано чи пізно стане на заваді подальшому розвитку підприємництва, що спричинить потужну економічну кризу в Піднебесній. Можна добре навчитись пересуватися на руках, але зазвичай люди ходять на ногах. Ідея диктатури пролетаріату, а насправді панування комуністичної партократії та номенклатури, перебуває в глобальному протиріччі з реальністю ринкових відносин та вільної підприємницької ініціативи. Закони економіки рано чи пізно змусять Китай стати на твердий ґрунт вільних ринкових відносин і ліквідувати партійну диктатуру.

Московська дилема

  У Російській імперії найменше ослаблення центральної влади миттєво загострювало національні протиріччя. Поставала дилема: або застій та занепад, або реформи та розпад імперії на національні держави. Що й сталося внаслідок лібералізації автократичного режиму 1917 і 1991 року. Поза сумнівом, вибір між реформами та імперією переслідуватиме московство до перетворення РФ на низку незалежних національних держав.
Незалежні держави на уламках РФ. Мапа Форуму вільних народів Росії. Прага, 22 - 24.07.2022
  Відновлення Російської імперії вимагає величезних жертв, державного терору та завойовницьких колоніальних воєн. Що в минулому продемонстрував сталінський режим, та зараз намагається відтворити Путін. У разі успіху імперіалізму на московство очікує нове цунамі злиднів і безправ'я. Вони вважають, що життя в імперії того варте. А яка особисто Ваша думка, шановний читачу? Пишіть у коментарях, цікаво дізнатися.


Версія ютуб-каналу "hrendyabliki"



Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!

1 коментар: