Росія як антисистема 

Казаневський В. Тенета "русского мира"

  Московський історик Лев Гумільов сформулював концепцію «антисистеми» чи «химери», як «форму контакта несовместимых этносов разных суперэтнических систем, при котором исчезает их своеобразие». Химера приречена на розпад і загибель.
  Хоча Гумільов вважав, що це не стосується Росії, московство повністю потрапляє під визначення антисистеми.
  Маємо дивний феномен: вчення Гумільова не наукове, він заперечував справедливість деяких власних положень стосовно «русских», і тим не менше, саме ці положення відповідають московським реаліям. Як так сталося?

Прозріння Гумільова

  Про штучність і не науковий характер вчення Гумільова докладніше розповідається в статті: «Химерна етнологія Лева Гумільова». Охочі можуть ознайомитися з нею самостійно, натомість розглянемо причини, що привели історика до відкриття, сутність якого він остаточно не осягнув.
  Постулати наукової теорії не виводяться логічним шляхом. Навпаки, їх вводять як систему аксіом, без жодних доказів, посилаючись на очевидність чи інтуїцію. Постулати Гумільова інтуїтивні — походять із вмісту його психіки.
  Свого часу Зигмунд Фрейд довів, що психіка людини містить не тільки свідомість. Більшу частину в ній займає не усвідомлюване. Воно формується з усіх життєвих вражень, психічних і фізіологічних процесів. Підсвідоме впливає на людське життя та поведінку, хоча людина не завжди це розуміє.
  Деякий матеріал порівняно легко переводиться з підсвідомості у свідомість простим пригадуванням. До якогось можна дістатися завдяки спеціальним технікам психологічного аналізу. Дещо взагалі не можливо усвідомити.

Лев Гумільов

  Після невеличкого екскурсу в психологію, повернемося до автора концепції етнології. Лев Гумільов походив зі знакової, для московської культури, родини. Багато реалій московського життя та світогляду він сприйняв як даність, поповнив ними скарбницю підсвідомості, і можливо, ніколи не усвідомлював їх вплив. Явище не унікальне – більшість людей жодним чином не усвідомлюють культурні матриці в яких їх виховали, особливості національного менталітету. Тим не менше, чинники середовища істотно впливають на людську особистість, інколи визначають життєвий шлях.
  Гумільов пізнав подробиці московського життя від вершин культури, подарованих батьками, до низин комуністичних концтаборів. На підсвідомому рівні він твердо засвоїв саму сутність «загадочной русской души», точніше те, що містики звуть егрегором. Французький письменник Серж Ютен визначив егрегор, як «структурну психологію народу», національний менталітет.
  Гумільов чітко засвоїв, але навряд чи усвідомив, особливості московського менталітету. Версію про те, що Гумільов не визнав антисистемності московства через цензуру, слід відкинути, оскільки історик останні роки жив за нечуваної, для Росії, свободи слова.
  Справа в іншому: як герої міфу Платона, він бачив не оригінал, а лише його тінь на стіні затемненої печери. Психологи називають це механізмом проекції — приписування іншим небажаних власних прагнень, витіснених у підсвідомість.
  Життєві спостереження за сутністю імперії, буденною поведінкою московитів, закарбувалися в його душі. Але внутрішній цензор, якого Фрейд назвав Над-Я, не дав змоги цього осягнути. Не усвідомлювані мотиви проявилися в творчості науковця в сублімованому, очищеному вигляді концепції «химери» чи «антисистеми». Вона багато в чому збігається з архетипом «Тіні», описаний Карлом Юнгом.

Антисистема

  Поняття «антисистема» можна застосувати до будь-якої імперії. Всупереч упередженням Гумільова, московська не становить винятку. Докладніше про антисистемність московства можна прочитати в статті «Химера СССР-РФ (По Л. Н. Гумилеву)». Тут лише пригадаємо характерні риси антисистем — паразитичних утворень, що живляться енергією людей та етносів.
  Антисистема прагне підмінити собою етнос. Пригадаємо химери на кшталт «советский народ», або «многонациональный российский народ». Через нездатність антисистеми до самостійного існування вона, як смертельна інфекція, висотує всі життєві сили з живого етносу і прирікає його на загибель, якщо позитивні системи не знищать химеру раніше.

Скрепецький С. Орда

  Антисистеми прагнуть до одноманітності і спрощення всіх складових: для всіх її членів існує лише єдиний правильний світогляд, реальний світ відкидається заради досягнення абстрактної мети. Наприклад: побудувати комунізм чи відновити імперію «русского мира». Наведений приклад демонструє здатність антисистеми змінювати знак, гасла, але завжди зберігати некрофільську сутність.
  Через надмірне спрощення, авторитарне чи тоталітарне управління, в антисистемах відсутня гнучкість, вона прагне стабільності, повного покою. Порушується головний принцип усього живого, яке перебуває в постійному розвитку і кризах, тобто знаходиться в гомеостазі — системі нестійкої рівноваги.
  Антисистема прагне замкнутися на собі, і згідно Другого закону термодинаміки, прирікає на зростання в ній ентропії, себто на загибель. Аби розірвати замкненість антисистеми, химера постійно вдається до зовнішньої агресії. Завоювання додають антисистемі нової енергії, подовжують її існування. З цієї причини імперії без зовнішньої експансії приречені на розпад.
  Антисистема реалізує процес зворотній вихідному для системи, тобто для етносу. Усі позитивні наміри системи в практиці химер обертаються на свою протилежність: мир на війну, свобода на рабство, добробут на злидні.

Скаженник Д. Московський тягништовхай

  Яскравий взірець антисистеми — опричнина, різні модифікації якої в усі часи утворюють владну вертикаль Москви. Опричнина Івана Грозного в стислий час довела Московію до колапсу Смути, хоча мала на меті зміцнити самодержавство.
  Зараз на Московщині панує черговий різновид опричнини — чекізм. Найхарактерніші риси чекізму зокрема, і московства в цілому, втілились у постаті Путіна. Як і належить складовій антисистеми, усі її дії обертаються на свою протилежність.

Путін — квінтесенція «загадочной русской души»

  Путінська пропаганда посилено нав’язує підвладному населенню цінності патріархальної родини. Натомість Путін чи не єдиний правитель Московії новітніх часів, що офіційно розлучився з дружиною.
  На початку президенства він декларував прихильність до європейських цінностей, а потім завів імперію в міжнародну ізоляцію.
  Декларуючи «духовные скрепы» московського православ’я, вдавався до лікування шаманськими ритуалами.
  Оголосив Росію «сверхдержавой», а вона виявилася сміх-державою.

Путін В.: "Мы как мученики попадем в рай, а они просто здохнут".

  Він постійно бреше: «нас там нет!», «не война, а спецоперация» і ще багато подібного. Брехня для антисистеми — життєва необхідність. Без маскування під здорову етнічну систему, химера приречена, бо втрачає можливість живлення за чужий рахунок, позбавляється джерела енергії та гине.
  Саме тому, Москва приховує імперську сутність, маскуючи її балачками про «собирание земель», «братские народы», «добровольное присоединение» та інші оксиморони. Без брехні химера приречена.
  Птах з одним крилом не літає. Брехня не тільки приховує сутність і наміри антисистеми, але перетворює її дії на повну протилежність.

Московські інверсії

  Москва проголосила метою побудову комунізму — суспільство свободи, справедливості та загального братерства. У реалі все обернулося на тотальне рабство, кастовість та всеосяжний визиск.
  Діалектичний матеріалізм знищив матеріальний добробут, войовничий атеїзм обернувся в тоталітарну комуністичну секту, соціалізм руйнував соціальні зв’язки, з родинними включно.
  Московський спорт досяг високих результатів. Незабаром з’ясувалося, що всі успіхи завдячують допінгу. Прагнення перемогти за будь-яку ціну обернулося на вигнання Москви з більшості спортивних організацій, фактично, на виліт зі світового спортивного життя.
  Москва уявляла, що за допомогою енергоносіїв спроможна маніпулювати країнами Європи, що завдяки нафті і газу перетворилася на наддержаву світового рівня. Перша-ліпша криза продемонструвала, що РФ не здатна самостійно виготовляти навіть цвяхи, а охочих продавати замість неї нафту не бракує.

ДухоVність Zаліської Орди

  Московський режим оголосив «спецоперацію» проти українського уряду, а в реальному житті воює проти цивільного населення України. Московити позиціонували свою армію, як «другу в світі», а виявилося, що вона здатна лише руйнувати цивільну інфраструктуру та тероризувати мирне населення.
  З перших днів широкомасштабного вторгнення в Україну московські вояки поводилися, як військові злочинці. Трохи згодом запеклі кримінальні злочинці заполонили лави армії РФ. Військові перетворилися у злочинців, злочинці стали військовиками. Антисистема замкнулася сама на собі.
  Москва волає про свій особливий шлях, унікальну євразійську цивілізацію. Уся винятковість — похідна антисистеми: надмірно роздмухані зазіхання на імперську велич, що зводяться нанівець мізерністю досягнень.
  Та й усіх досягнень — негативний дороговказ, демонстрація світу того, яким шляхом не треба йти. Москва стверджує, що врятувала світ від Орди, але сама перетворилася на орду, від якої треба рятувати світ. На її прикладі більшість світу побачило, що таке комунізм, і рішуче відкинуло наміри будувати суспільство за рецептами Маркса-Леніна.
  У Гумільова дав взнаки механізм психічної проекції — він приписав усі прояви властиві московській антисистемі, яку добре знав з власного досвіду, спільнотам про які збереглася лише уривчаста інформація: Хазарії, маніхейству, асасинам та деяким іншим.
  Подібні проекції демонструє сучасне московство, приписуючи іншим власні вади: бездуховність, нацизм-шовінізм, мілітаризм, сатанізм, тощо.

Імпортозаміщення по-московському

  Попри всі московські побрехеньки Україна прямує іншим шляхом. Українство має етнічну ідентичність, натомість як «русские» = імперську. Українське суспільство містить багато різноманітних складових, боротьба яких розвиває спільноту. Процес розбудови держави та розвитку нації відбувається бурхливо, суперечливо, але в цілому саме так, як притаманно позитивній етнічній системі. У суспільній складності та подоланні суперечностей — запорука успішного розвитку України.
  На Московщині все навпаки. Через часткову мобілізацію РФ залишають останні інакодумці. Антисистема ще більше спростилася, зросла її одноманітність, отже й кількість ентропії, яка руйнує московську антисистему.
  Варто пам’ятати, що в моменти кризи, химера здатна отримувати енергію від нової антисистемної генерації. Так на заміну Орді прийшов Іван Грозний, його змінили Романови, замість самодержавства запанував сталінізм, за комунізмом — чекізм.
  Московська химера загрожує самому існуванню України, як системи. Перед українським суспільством стоїть завдання завадити оновленню антисистеми, простіше кажучи — остаточно зруйнувати імперську химеру.

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!