Незручний історичний факт: заява Йозефа Геббельса про Голодомор в Україні 1932 – 1933 року

 

Марченко Н. Діти Голодомору. 1990-ті р.

  13 вересня 1935 року на з’їзді НСДАП рейхсміністр пропаганди III Рейху Йозеф Геббельс виголосив промову «Комунізм без маски», в якій, серед інших злочинів московського комунізму, розповів про влаштований московством Голодомор в Україні, на Кубані та інших регіонах. Таким чином Німеччина на офіційному рівні визнала Голодомор злочином проти української нації, спланованим і скоєним московсько-більшовицькими окупантами країни.
  Промова Геббельса пролунала у відповідь на інформаційно-психологічну атаку проти III Рейху влаштовану одним із впливових британських часописів. Незадовго до виступу рейхсміністра англійське видання оприлюднило на першій шпальті статтю «Дві диктатури», в якій стверджувало мало не повну тотожність нацизму й більшовизму.

Що обурило Геббельса

  Відповідності наведені в англійській статті не відзначалися глибиною: наявність цензури, мілітаризм, репресії інакодумців тощо. Наведені приклади можна уподібнити тому, що в біології називають аналогією – схожістю функцій при різному еволюційному походженні, котрі виникли внаслідок пристосування до подібних умов існування; наприклад: крила комах і птахів.
  Від самого початку комунізм орієнтувався на загарбання влади над світом шляхом здійснення світової комуністичної революції. Яка мала на меті знищити родину, національні і культурні відмінності людей, приватну власність, релігії та державу. І все це задля одного – встановлення політичного режиму, який син Гершеля Леві Мордехая – Карл Маркс, назвав «комунізмом», що повністю співпадав з дослідженим тим же Марксом азійським способом виробництва. Тобто, комуністи прагнули згарбати владу над світом, встановити тоталітарну диктатуру, в якій людину позбавляли будь якої ідентичності та найменших ступенів свободи, задля одної долі для всіх пересічних людей – працювати та померти за гарне життя узурпаторів влади, яка оголосила себе «диктатурою пролетаріату».
  Натомість нацизм ніколи не зазіхав на світове панування. На думку Роджера Гріффіна, оприлюднену в статті «Права революція: Фашизм» (Roger Griffin. Revolution from the Right: Fascism»// Revolutions and the Revolutionary Tradition: In the West 1560–1991. Edited by David Parker. London and New York. – Routledge: 2000), сутність усіх правих революційних рухів, які можна визначити як нацистські чи фашистські, визначають дві концепції, які відрізняють їх від консерватизму. Перша: нація – органічна сутність, якій притаманні народження і загибель, розквіт і занепад, сила чи слабкість тощо.

Йозеф Геббельс

  Друга концепція – «палінгенезіс», тобто національне відродження, яке здійснюється шляхом культурної та соціальної трансформації нації, з метою вивести її на якісно новий рівень всебічного розвитку. Оновлення суспільства передбачає сприяння розвитку завдатків кожної конкретної людини в здібності, які мали працювати на зміцнення та розквіт загальнонаціонального буття в усіх царинах: від культурної та наукової до економічної та військової.
  Як бачимо відмінності докорінні. Хоча обидві ідеології прагнули створити «нову» людину і суспільство, вони відрізнялися на якісному рівні. Нацизм не зазіхав на світове панування і прагнув всебічного розвитку власної нації та держави. Комунізм волів знищити усі відмінності між людьми, аби перетворити їх на безликі маси німих рабів «трудових армій» Троцького та Пол Пота.

«Факти — річ уперта»

  Хоча Геббельс не сформулював відмінності з чіткістю притаманній Гріффіну, він відзначив головні риси, які відрізняли режими СССР та III Рейху. На доказ власних тверджень він навів факти: німецькі нацисти ніколи не вдавалися до масового державного терору проти власної нації, не намагалися знищити родинне життя, приватну власність чи релігії.
  Рейхсміністр пропаганди відзначив, що одним із промовистих доказів злочинного характеру московського більшовизму слід вважати Голодомор влаштований в Україні, Північному Кавказі та інших регіонах Совдепа. На підтвердження факту влаштованого комуністами штучного голоду, що знищив понад шість мільйонів осіб, Геббельс процитував свідчення очільника Англіканської церкви Архієпископа Кентерберійського Гордона Ланга, виголошені перед Палатою лордів 25 липня 1934 року.

Марченко Н. Мати 33-го року. 1990-ті р.

  Геббельс запевнив, що створити штучний голод з метою знищити мільйони ні в чому не повинного власного населення здатні лише більшовики.
  «Організації, що тут підписалися, до сьогодні вважали, що питання людяності й гуманітарної допомоги мають розглядатися незалежно від політичних та соціальних інтересів. Вони вважають своїм обов’язком, з елементарної людяної точки зору, не мовчати про ті події та дати можливість заговорити голосу совісті. Заради голодних та тих, хто при смерті, для не повторення катастрофи 1933 року вони вимагають повністю прояснити ситуацію та вжити всіх необхідних заходів для надання гуманітарної допомоги», – наголошував він. І підбиваючи підсумок, запитав: «чи повторяться наступної голодної весни події, аналогічні тим, що мали місце в 1933 році, коли від голоду померло безліч невинних людей в Україні, Надволжі та Північному Кавказі й інших областях?».

Вітер В. Пам'ятаємо.

  Таким чином, слід визнати незручний історичний факт. Правду про Голодомор в Україні 1932 – 1933 років розповідали не тільки Улас Самчук, Мілена Рудницька, Йоган Людвіґ Мовінкель, Ґарет Джонс, Малкольм Маггерідж, Вільям Генрі Чемберлин та інші люди правди, що жили в демократичних країнах Заходу. Один з провідників III Рейху з трибуни партійного з’їзду НСДАП виголосив розраховану на світовий резонанс промову, з фактами про влаштований московським більшовизмом терор голодом, спрямований на знищення української нації.

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!