Перспективи політичної сили ветеранів війни в Україні

Українські військовики

«… Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись».

Через вимогу одного з пунктів «мирного» плану Віткоффа-Дмитрієва – провести вибори Президента України, московські та американські імперіалісти сподіваються привести до влади в Україні свою креатуру, на кшталт Медведчука. Їх розрахунок помилковий – на виборах, які відбудуться після тимчасового припинення війни з РФ, швидше за все, переможе український Джохар Дудаєв.

Передумови

Численні військові злочини та злочини проти людяності вчиненні московським чекізмом в Україні, переконали українців, що в сучасній московсько-українській війні вирішується не тільки доля нашої держави, а й питання подальшого існування української нації та кожного її окремого представника. Якщо раніше, більшість українців, через тривале бездержавне існування нації, вважали державу чужинським інструментом визиску, то теперішня війна переконала більшість громадян, що суспільство та держава становлять нерозривну єдність. Що лише власна держава – гарант безпеки кожного українця та нації загалом.
Довести це легко, якщо уявити протилежне. Уявімо найгірше – рашистам таки вдалося знищити нашу державу. Тоді, на всіх, хто залишиться під московською кормигою, очікують терор, визиск та депортації. Щоби переконатися в цьому, пригадаємо масові страти в Бучі чи позбавлення майна громадян України на інших тимчасово окупованих територіях. Не врятуються навіть совки та ватники, про що свідчать показові долі Льохи Мозгового чи Мунтян.
Українців, які внаслідок поразки опиняться в еміграції, очікує гірка доля осіб без громадянства, бо уряд України залишиться хіба-що у вигнанні. Тому, з більшістю українських біженців ніхто не панькатиметься. Можливо рахуватимуться з висококласними спеціалістами в різних галузях, насамперед у військовій.
Решту можуть просто депортувати в окуповану батьківщину. Саме так вчинили з біженцями із Сирії: щойно повалили диктатуру Асадів, що не зупинило війну в країні, як почалося примусове повернення сирійських емігрантів у рідний край.
Та навіть тим українцям, що залишиться жити у вигнанні, слід урахувати потурання тамтешніх урядів міфічним «жертвам расизму», завдяки чому стало можливим звіряче вбивство «афроамериканцем» Ірини Заруцької чи розправу в Ірландії сомалійського емігранта над Вадимом Давиденком, за те, що він смажив яєчню на салі. Додатково слід урахувати, що невдоволення емігрантами в європейських країнах зростає, а чи можна українцям сподіватися на затишне життя в країнах Африки чи Азії – питання риторичне.
Тому для більшості українців пріоритетом лишається збереження власної держави, як гаранта існування окремих громадянина та нації, а питання зміни влади не належить до першочергових. З міркувань національної безпеки, вибори можуть відбутися лише після тривалого припинення бойових дій.
Спробуємо змоделювати результат гіпотетичних післявоєнних виборів. Оскільки вибори президента пов’язані з конкретними кандидатами на посаду, то аби уникнути ангажованості з якимись персоналіями, розглянемо вибори до Верховної Ради України. Це дозволить врахувати суспільні настрої без агітації та пропаганди конкретних осіб та політсил.
Хоча настрої суспільства змінюються з часом, спираючись на досвід усіх попередніх виборів, можна стверджувати, що в українському суспільстві переважає прагнення оновити владний Олімп. Усі політики, які вийшли з «шинелі Кучми», мають значні антирейтинги, подолати які їм заважають власні минулі «досягнення» на ниві корупції і (або) контактів з Москвою чи її агентурою. Корупційні скандали давнішніх і останніх часів лише посилили переконання багатьох українців, що довіряти можна виключно людям з незаплямованою репутацією – тим, хто не шкодує власного життя в обороні Вітчизни.

Рівень довіри українського суспільства до різних політичних сил. Джерело: УП, 23.10.2024.

Попри всю хисткість досліджень у буремні часи, соціологічні опитування відзначають сталу високу суспільну довіру до військовиків, реальних волонтерів чи інших людей причетних до оборони країни, що дозволяє спрогнозувати результати виборів до всіх рівнів влади, котрі відбудуться після тривалого припинення бойових дій з Московією.

Рівень довіри українського суспільства до соціальних інститутів. Джерело: УП, 23.10.2924.

Вирішальна умова, яка визначить подальший плин подій, – здатність захисників Вітчизни створити власний серйозний політичний проект. Бо політика – команда гра, тому навіть найбільш авторитетна людина не здатна самотужки провести в країні реформи, що сприятимуть всебічному національному відродженню.
Створення нової політсили, здатної здобути перемогу на виборах, що відбудуться після завершення бойових дій, дуже складне завдання для її організаторів. Для його вдалого втілення замало сподіватися лише на суспільний запит на оновлення державної системи.
Для успішної реалізації проекту слід не тільки згуртувати найбільш авторитетних в українському суспільстві людей, але й відшукати кошти на створення партійної мережі та інформаційні ресурси, здатні донести до загалу привабливий образ нової партії.
На заваді можуть постати суперечності між провідниками нової політичної сили, внаслідок розвиненого індивідуалізму, як риси національної вдачі, – «де два українці, там три гетьмани». Окремо слід зауважити, що успіх в одній галузі не гарантує, що людина виявиться успішною в усіх інших справах. Політик така ж професія, із властивою їй специфікою, як і всі інші. Тому для подальшого успіху нової політсили потрібні досвідчені фахівці, здатні спроектувати та реалізувати важливі для нашої країни реформи.
Інший надважливий чинник – з яким результатом завершиться війна, і як це сприйматиме більшість українського суспільства. У разі повної перемоги України над Московією, там почнеться процес дезінтеграції імперії, ми опинимося в новій геополітичній ситуації, без серйозної зовнішньої загрози існуванню нації та державі.
У цьому випадку головними задачами стають відновлення економічної потуги на новому технологічному рівні, залучення міжнародних інвестицій, подолання постколоніального синдрому тощо. Всі ці теми заслуговують окремої розмови.
Але на сьогодні, з огляду на наявні в нас і європейських союзників ресурси, та протидію нашій визвольній боротьбі спілки США з Московією, що склалася вже багато десятиліть тому, найбільш вірогідним виглядає завершення бойових дій тимчасовим перемир’ям, внаслідок чого частина територій України залишаться під московською окупацією.

Варіанти розвитку подій

За таких умов найбільш ймовірні наступні варіанти розвитку подій.
«Грузинський»: суспільні настрої приведуть до влади сили, які підуть на поступки Москві, прикриваючись гаслами «Только не было б войны». Внаслідок такої політики під загрозою існуванню опиняються не тільки люди на окупованих Москвою територіях, але й усі захисники України разом з рідними та близькими. Ймовірність подібного сценарію лишається в межах 15 – 20%.
Бо багато хто усвідомлює, що в разі реалізації цього варіанту Україна повертається в часи Кравчука – Януковича, й обернення країни на московську колонію буде лише питанням часу. Надію на малу ймовірність такого розвитку подій додатково надає факт, що внаслідок війни більшість совків та ватників або залишили територію України, або перебувають на тимчасово окупованих територіях, що сильно зменшує шанси умовної «української мрії» здобути повну владу над країною.
Більш вірогідним лишається «азербайджанський» варіант – Україна тимчасово втратить територій, але нація не полишить прагнення їх повернути. Що обумовлює високу вірогідність зростання впливу військових і ветеранів на політику держави.
З можливими варіантами розвитку подальших подій. Перший – відомі ветерани, волонтери та громадські активісти створюють одну або дві політичні сили, чи приєднаються до вже існуючих, де посядуть ключові позиції. У Верховній Раді може утворитися велика «ветеранська» фракція, що посприяє формуванню кабінети міністрів за участі військових та волонтерів.

Ставлення українського суспільства до участі ветеранів у політиці. 2024 р.

На користь високої вірогідності подібного розвитку подій працює падіння довіри до політиків минулих літ, заплямованих компрометуючими діями та висловлюваннями. На тлі високої суспільної довіри до людей, що воювали, шанси традиційних політсил опанувати самотужки визначальний вплив на політику держави лишається примарним.
Військові, які очолять відповідні структури виконавчої влади, прискорять реформи насамперед оборонної галузі, оскільки схильні до суворої субординації та чіткого виконання наказів. Курс на посилення обороноздатності держави та збереження незалежності України буде визначальним.
Оскільки жоден птах не літає з одним крилом, то саме жорсткість військових методів керування може вплинути на подальші реформи. Звичка до військової ієрархії та непримиренність до осіб із заплямованою репутацією може послаблювати здатність до компромісів з іншими політичними силами, що впливатиме на формування парламентської більшості, ухвалення законів тощо.
Інший, можливо більш ймовірний сценарій – ветерани долучаються до нових і старих політичних партій, як це відбулося після початку війни з РФ у 2014 році. Але на відміну від попередніх складів Верховної Ради, де частка людей з реальним досвідом бойових дій не перевищувала пари десятків осіб, у новому складі кількість фронтовиків виявиться набагато більшою.

Ставлення українського суспільства до участі ветеранів у політиці, в залежності від мовної групи опитуваних. 2024 р.

Оскільки армія, як частина суспільства, в цілому віддзеркалює загальнонаціональні настрої, то серед ветеранів за визначенням не можлива повна світоглядна згода, що створює умови для політичної фрагментації ветеранського руху. За такого розвитку подій ветерани матимуть значний, але не панівний вплив на державну політику.
Розклад політичних сил сприятиме реформам насамперед в оборонній галузі, і можливо обмежить вплив популістів на загальнодержавну політику. Темп реформ уповільниться, через пошук компромісів, політичну доцільність тощо. У загальних рисах збережеться державна політика, подібна до попереднього варіанту.

Чинники, що вплинуть на політичний успіх ветеранів

Наявні суспільні настрої свідчать на користь збільшення участі і впливу на державну політику військових, ветеранів та волонтерів. Форму, в якій реалізується участь, визначать здатність провідників об’єднати активістів цих сил хоча б у стійку коаліцію.
Задля її перемоги потрібно конвертувати суспільну довіру в електоральну підтримку, що потребує насамперед коштів на створення організаційної мережі, яка вестиме роботу з виборцями та організовуватиме прозоре голосування, а також наявність інформаційних ресурсів, здатних донести до пересічних громадян переваги партійної програми.
Завдання здається складним, але його реалізації можуть посприяти вже наявні політичні партії, які через скандали та прорахунки втратили довіру більшості суспільства. Що заохочуватиме українських підприємців до співпраці з новими політсилами, які потенційно можуть сподіватися на широку народну підтримку.
Особливо якщо серед провідників нової партії чи коаліції опиняться уславлені військові командири, що мають високий рівень народної довіри та симпатій. В інформаційній політиці вони спиратимуться на лідерів суспільної думки, що активною громадянською позицією здобули авторитет, який можна конвертувати в голоси виборців.

Ставлення українського суспільства до створення політичної сили очолюваної ветеранами/військовими. Опитування фонду WFD та групи "Рейтинг". Вересень 2025 р.

На регіональному рівні подібний вплив можуть здійснювати командири окремих підрозділів, ветерани-підприємці, керівники волонтерських мереж та громадських ініціатив. Ці люди мають також високі шанси війти в політику регіонального чи місцевого рівня, аби потім здійснювати необхідні зміни на місцях.
Оскільки ветерани становлять одну з найавторитетніших суспільних груп, то їх вирішальний чи значний вплив на державну політику зменшить розрив між суспільством і державою, створить кредит довіри радикальним реформам та стане запобіжником реваншу антидержавних промосковських сил.
Навички роботи військовиків у бойових умовах формують здатність ефективно діяти у стресових ситуаціях, приймати рішення в умовах високої невизначеності, швидко оцінювати стан речей з метою подальших продуктивних дій.
Звичка до військової дисципліни та командної роботи військовиків може поліпшити працю державних інститутів, культуру керівництва, сформувати чітку вертикаль відповідальності, зменшити рівень ентропії та конфліктності процесів управління. Безцінний досвід ветеранів здатний істотно зменшити кількість хибних рішень в галузі національної безпеки та оборони.
Якщо ветеранам не вдасться створити власну успішну партію чи коаліцію, і вони масово доєднаються до наявних політичних сил, з високою вірогідністю події розгортатимуться в подібному напрямку, хіба-що виявляться більш розтягненими в часі, внаслідок різних компромісів заради політичної доцільності.

Ставлення українського суспільства до участі ветеранів у виборах до органів влади. Опитування фонду WFD та групи "Рейтинг". Вересень 2025 р.

В якості заперечення участі військових в управлінні державою висувають аргументи наслідків високого фізичного та психологічного навантаження ветеранів під час бойових дій, відмінність між чіткою військовою субординацією та світом політичних компромісів, та їм подібні твердження. На це можна зауважити, що складних і компромісних рішень не бракує і в армії, а наслідки ПТСР можуть суттєво нейтралізуватися активною продуктивною діяльністю людини в обраній царині.
А якісь окремі нервові зриви можуть трапитися будь-де і будь-коли. Пригадаймо, що і в часи коли у Верховній Раді практично не було військових, бійки між депутатами становили не таке вже й унікальне явище. Як і в парламентах інших демократичних країн.
Прихід значної кількості ветеранів в українську політику створить унікальний шанс і можливість національно-економічного відродження, за умов подальшого розвитку демократичних державних інституцій, зміцнення правової держави та зростання ролі громадянського суспільства. І в усі ці процеси ветерани здатні зробити свій вагомий внесок.

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!