Незасуджене зло: військовий злочин армії СССР у Гришиному

 

Промосковський терорист Гіві знущається над українським військовополоненим

  Страти та катування військовополонених українців московськими терористами з ДНР «Гіві» та «Моторолою» пояснюються не лише психопатичними дефектами їх особистості. Ці злочини – продовження військової традиції армії СССР.
  В якості прикладу згадаємо лише військовий злочин армії Совдепу, скоєний на Донеччині, в селі Гришине та сусідньому невеличкому місті Красноармійськ (зараз – Покровськ).
  11 лютого 1943 року ці населені пункти зайняли частини 14 гвардійської танкової бригади 4 гвардійського танкового корпусу, яким командував генерал-майор Полубояров. Воякам сталінської армії вдалося взяти в полон близько шістсот бранців Вермахту та союзних до них армій. Протягом цілого тижня тривала розправа над військовополоненими, край якій поклала контратака військ III Рейху.
  На околицях захопленого Красноармійську німецькі військовики побачили величезну кількість понівечених трупів. Одразу почалося розслідування та ідентифікація загиблих.
  У протоколах допиту свідків та фотографій місця злочину зазначені наступні подробиці. Трупи всіх загиблих оголені, більшість з них понівечені, в багатьох загиблих відрізані вуха та носи.
  У деяких чоловіків відтяті статеві органи, які потім запхали жертвам до рота. Усі жінки зґвалтовані, декому намагалися відрізати груди. Про характер насильства свідчить труп жінки з руків’ям мітли вставленим у піхву. Як бачимо, ґвалтування в’язнів шваброю становить тривалу традицію в країні «пролетарського інтернаціоналізму».
  У приміщені камер схову залізничної станції знайдено трупи 120 німецьких солдат розстріляних з кулемета. Усього слідча комісія Вермахту нарахувала 596 загиблих.

  Вдалося ідентифікувати: 406 німецьких військовослужбовців, серед яких жінки зв’язківці та медичні сестри Червоного Хреста, 89 італійських, 9 румунських, 4 угорських військовиків та 8 українських добровольців. Також серед загиблих виявили цивільних: 58 службовців інженерної групи Організація Тода, 15 залізничників та 7 німецьких цивільних працівників.
  Побачене настільки вразило німецьких солдат, що одні з них не бажали брати в полон вояків армії СССР, а інші прагнули жорстоко помститися бранцям. Генерал-лейтенант Генрікі, що командував 40-м танковим корпусом, 3 березня 1943 року видав наказ, в якому закликав солдат дотримуватися військового принципу, за яким усі люди в одностроях, які потрапляють в полон, мають опинитися в таборах для полонених.

Цивільні німці розстріляні армією СССР у місті Неммерсдорф, 1944 рік.

  Слід зазначити, що військовий злочин в Гришиному не поодинокий випадок. Подібне зафіксовано в різних населених пунктах СССР, Німеччини та її союзників. В якості прикладу можна загадати знищення 160 поранених німецьких військовиків зі шпиталів Феодосії 29 грудня 1942 року. Жертв викидали з вікон, забивали кийками, поливали холодною водою до смертельного переохолодження.

  Сталінська кліка ніколи не визнавала положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Це спричинилося до жорстокого поводження з бранцями як з боку СССР, так і ІІІ Рейху. І якщо німецький нацизм відповів за військові злочини, московський комунізм лишився безкарним. Незасуджене зло завжди повертається.

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!