«Не такой русский» Владимир Висоцький
для которого я пишу, меня нет».
В. Висоцький
В епоху «застою» Владимир Висоцький виявився не тільки одним з найпопулярніших серед совкового населення співаків, але й зажив собі слави «опального» митця. І хоча після розпаду Совдепу слава Висоцького розвіялася мов дим, його історія показово демонструє всю облудність постатей «хороших русских».Молоді роки
Хоча Висоцький вважається мало не мистецьким уособленням «загадочной русской души», його походження вкотре переконує, що «русский» — не більше ніж синонім «імперський». Його прадіди Мордка Бронштейн та Акім Райх не залишають у цьому щонайменших сумнівів. Як і втому, що музичну культуру Совдепу створювали переважно євреї.
Владимир Висоцький ніколи не цурався єврейських коренів, мав багато друзів цієї національності: Всеволода Абдулова, Івана Диховичного, Валерія Янкловича, Давида Маркіша, Едуарда Володарського... І це далеко не вичерпний перелік «истинно русских людей», які зі щирим серцем творили культуру Росії.
Молоді роки Висоцького осяяла подія, яка підвищила його над пересічною більшістю совкової молоді. Не відомо як і чому, але майбутньому кумиру Московщини, вдалося ухилитися від «почесного обов’язку совєтської людини» — службі в лавах армії СССР.
Варто відзначити, що в ті часи, уникнути службу в армії комуністичної імперії, могли лише люди, які мали або значні проблеми зі здоров’ям, або «блат» — корисні знайомства з особами, що мали доступ до розподілу суспільних благ у безкласовому, але вельми кастовому, суспільстві.
Збереглися свідчення очевидців, що природа здоров’ям Висоцького не обділила. У зрілі літа він демонстрував здатність підійматися сходинами на руках, робив сальто прямо з місця — такі навички потребують відмінної фізичної форми.
Крім того, у віці «далеко за 30», він здійснював гастрольні тури, даючи по 5 – 6 концертів щодня, протягом тривалого часу. Така діяльність під силу лише людині чималої витривалості та з гарним здоров’ям. Як би там не було, «простой русский парень из самой народной гущи», зміг ухилитися від служби в армії.
Владимир Висоцький ніколи не цурався єврейських коренів, мав багато друзів цієї національності: Всеволода Абдулова, Івана Диховичного, Валерія Янкловича, Давида Маркіша, Едуарда Володарського... І це далеко не вичерпний перелік «истинно русских людей», які зі щирим серцем творили культуру Росії.
Молоді роки Висоцького осяяла подія, яка підвищила його над пересічною більшістю совкової молоді. Не відомо як і чому, але майбутньому кумиру Московщини, вдалося ухилитися від «почесного обов’язку совєтської людини» — службі в лавах армії СССР.
Варто відзначити, що в ті часи, уникнути службу в армії комуністичної імперії, могли лише люди, які мали або значні проблеми зі здоров’ям, або «блат» — корисні знайомства з особами, що мали доступ до розподілу суспільних благ у безкласовому, але вельми кастовому, суспільстві.
Збереглися свідчення очевидців, що природа здоров’ям Висоцького не обділила. У зрілі літа він демонстрував здатність підійматися сходинами на руках, робив сальто прямо з місця — такі навички потребують відмінної фізичної форми.
Крім того, у віці «далеко за 30», він здійснював гастрольні тури, даючи по 5 – 6 концертів щодня, протягом тривалого часу. Така діяльність під силу лише людині чималої витривалості та з гарним здоров’ям. Як би там не було, «простой русский парень из самой народной гущи», зміг ухилитися від служби в армії.
 |
| Висоцький на концерті |
Про таке щастя пересічні юнаки із Совдепу не могли навіть мріяти. Більше того, вони вважали себе якимось неповноцінними, якщо не могли продемонструвати знайомим дембельський альбом зі світлинами миттєвостей двох, чи трьох, солдатських років, викреслених із нормального життя.
Ухиляння від служби в армії червоної імперії, не завадило, аби «широкие народные массы» вважали Висоцького «своим в доску парнем». Як не помічала совкова громадськість цілої низки привілеїв, у яких він розкошував, але, попри все, вважався «опальним» митцем.
Ухиляння від служби в армії червоної імперії, не завадило, аби «широкие народные массы» вважали Висоцького «своим в доску парнем». Як не помічала совкова громадськість цілої низки привілеїв, у яких він розкошував, але, попри все, вважався «опальним» митцем.
«Народний» співак та актор
Владимир Висоцький мав можливість необмежено виїжджати за кордони СССР, що в ті часи вважалося одним з найвищих привілеїв. Він подорожував у Францію, США та в інші країни Західної Європи та американських континентів, частіше, ніж пересічний мешканець СССР міг виїхати на природу.
Лише почасти це можна списати на його шлюб з громадянкою Франції Мариною Владимировною Поляковою-Байдаровою, що взяла собі псевдо «Марина Владі». У часи панування комунізму на Московії, такий шлюб не міг би відбутися без санкції відповідних каральних органів. В іншому випадку, вони просто б скрутили в баранячий ріг усіх бажаючих побратися.
Лише почасти це можна списати на його шлюб з громадянкою Франції Мариною Владимировною Поляковою-Байдаровою, що взяла собі псевдо «Марина Владі». У часи панування комунізму на Московії, такий шлюб не міг би відбутися без санкції відповідних каральних органів. В іншому випадку, вони просто б скрутили в баранячий ріг усіх бажаючих побратися.
 |
| Владимир Висоцький та Марина Владі |
Варто пригадати лише долю Галини Брежнєвої та Ігоря Кіо, підданих Совдепу, які вирішили одружитися за покликом серця. Їх кохання режим знищив, ледь воно почалося.
Не так сталося у Висоцького та Владі. Марина Полякова-Байдарова один з провідних діячів утримуваної коштом Совдепу комуністичної партії Франції, та очільниця товариства дружби СССР-Франція. Вожді московського комунізму прихильно поставилися до шлюбу Висоцького із Владі, оскільки їх спілка працювала на користь справи світової пролетарської революції.
Регулярними поїздками за кордон усе не обмежилося. Висоцький отримав можливість гастролювати по СССР, що давало йому величезні, як на той час, гонорари. Якщо наприкінці 60-х років його такса становила 150 рублів за один виступ, то років через десять ця сума складала вже 300 рублів. Пригадаємо, що переважна більшість підданих СССР отримували зарплатню в межах від 80 до 120 рублів на місяць.
Під час гастролей Висоцький робив 5 – 6 концертів щодня, що дозволяло йому заробляти, тільки на концертах, до 6 тисяч рублів на місяць. І це попри гонорари в театрі та кіно, а також виплати за платівки грамзапису.
Варто зауважити, що саме концертна діяльність стала підставою вважати Висоцького митцем гнаного комуністичним режимом. Він, мовляв, завжди тягнувся до простих людей, а комуністичний режим не надав Висоцькому звання заслуженого чи народного артиста СССР.
Та чи варто вважати на цій підставі актора «опальним»? Вищезгадані звання давали актору збільшення тарифної ставки усього на пару десятків рублів. Тобто, якщо б Висоцький мав звання народного актора СССР, він заробляв би в театрі на Таганці лише на пару сотень рублів більше. Але, аж ніяк не 3 – 6 тисяч рублів завдяки концертній діяльності.
За організацію подібних концертів, без дозволу панівного московського комуністичного режиму, фронтмен рок-гурту «Воскресенье» Андрій Романов отримав багаторічне ув’язнення в більшовицьких в’язницях. Як і підпільний продюсер Юрій Айзеншпіс, та інші ділки та митці совкового шоу-бізнесу.
Гарними заробітками, життя Висоцького не обмежувалося. Він мав у власності кілька автомобілів іноземного виробництва, кожна з яких була мрією для більшості населення СССР. Варто згадати хоча б мерседес. Подібних машин у Москві 80-х років налічувалося лише чотири, при чому колір мерседесу Висоцького співпадав з барвами подібної автівки володаря Кремля Леоніда Брежнєва.
Висоцький змінював, як паночка рукавички, рено на мерседеси, оскільки був поганеньким водієм і нівечив автівки дуже швидко. Але жодного разу не притягався до відповідальності за влаштовані ДТП, у його не забирали водійські права, тобто уникав найменшого покарання за автомобільні аварії. І це в ті часи, коли за три перевищення швидкості позбавляли водійських прав. Шановний читачу, Ви й далі вважаєте, що Висоцькому все миналося через звичайнісіньку прихильність простих міліціонерів?
Не так сталося у Висоцького та Владі. Марина Полякова-Байдарова один з провідних діячів утримуваної коштом Совдепу комуністичної партії Франції, та очільниця товариства дружби СССР-Франція. Вожді московського комунізму прихильно поставилися до шлюбу Висоцького із Владі, оскільки їх спілка працювала на користь справи світової пролетарської революції.
Регулярними поїздками за кордон усе не обмежилося. Висоцький отримав можливість гастролювати по СССР, що давало йому величезні, як на той час, гонорари. Якщо наприкінці 60-х років його такса становила 150 рублів за один виступ, то років через десять ця сума складала вже 300 рублів. Пригадаємо, що переважна більшість підданих СССР отримували зарплатню в межах від 80 до 120 рублів на місяць.
Під час гастролей Висоцький робив 5 – 6 концертів щодня, що дозволяло йому заробляти, тільки на концертах, до 6 тисяч рублів на місяць. І це попри гонорари в театрі та кіно, а також виплати за платівки грамзапису.
Варто зауважити, що саме концертна діяльність стала підставою вважати Висоцького митцем гнаного комуністичним режимом. Він, мовляв, завжди тягнувся до простих людей, а комуністичний режим не надав Висоцькому звання заслуженого чи народного артиста СССР.
Та чи варто вважати на цій підставі актора «опальним»? Вищезгадані звання давали актору збільшення тарифної ставки усього на пару десятків рублів. Тобто, якщо б Висоцький мав звання народного актора СССР, він заробляв би в театрі на Таганці лише на пару сотень рублів більше. Але, аж ніяк не 3 – 6 тисяч рублів завдяки концертній діяльності.
За організацію подібних концертів, без дозволу панівного московського комуністичного режиму, фронтмен рок-гурту «Воскресенье» Андрій Романов отримав багаторічне ув’язнення в більшовицьких в’язницях. Як і підпільний продюсер Юрій Айзеншпіс, та інші ділки та митці совкового шоу-бізнесу.
Гарними заробітками, життя Висоцького не обмежувалося. Він мав у власності кілька автомобілів іноземного виробництва, кожна з яких була мрією для більшості населення СССР. Варто згадати хоча б мерседес. Подібних машин у Москві 80-х років налічувалося лише чотири, при чому колір мерседесу Висоцького співпадав з барвами подібної автівки володаря Кремля Леоніда Брежнєва.
Висоцький змінював, як паночка рукавички, рено на мерседеси, оскільки був поганеньким водієм і нівечив автівки дуже швидко. Але жодного разу не притягався до відповідальності за влаштовані ДТП, у його не забирали водійські права, тобто уникав найменшого покарання за автомобільні аварії. І це в ті часи, коли за три перевищення швидкості позбавляли водійських прав. Шановний читачу, Ви й далі вважаєте, що Висоцькому все миналося через звичайнісіньку прихильність простих міліціонерів?
Мистецькі обдарування
Автор цих рядків не одноразово розпитував шанувальників таланту Висоцького: «Як ви можете захоплюватися співаком без голосу, що хрипів якусь дурню, зовсім не зважаючи на ноти?»
У відповідь неодмінно отримував: «Ти нічого не розумієш! Висоцький особливий! Він талант!»
На прохання пояснити, в чому полягає особливий талант співака без слуху та голосу, з репертуаром про страждання алкоголіків, що пиячили «с устатку и не евши» в «закуточку, где детские грибочки», якісь вагомі аргументи почути так і не судилося.
Крім побутових пісень про поневіряння пересічного московського алкаша, Висоцький тиражував патріотичні пісні про героїзм сталіністів у «великой отечественной войне». Саме так московство називає період Другої світової війни, коли СССР перейшов з гітлерівської коаліції до антигітлерівської.
У відповідь неодмінно отримував: «Ти нічого не розумієш! Висоцький особливий! Він талант!»
На прохання пояснити, в чому полягає особливий талант співака без слуху та голосу, з репертуаром про страждання алкоголіків, що пиячили «с устатку и не евши» в «закуточку, где детские грибочки», якісь вагомі аргументи почути так і не судилося.
Крім побутових пісень про поневіряння пересічного московського алкаша, Висоцький тиражував патріотичні пісні про героїзм сталіністів у «великой отечественной войне». Саме так московство називає період Другої світової війни, коли СССР перейшов з гітлерівської коаліції до антигітлерівської.
 |
| Висоцький хрипить під гітару |
Мабуть, усе це здатне розчулити ватника, але до чого тут уявлення про опального, незручного для комуністичного режиму поета? Хіба той режим не отримував левову частку бюджетних надходжень від продажу алкогольних напоїв? Або не робив відчайдушних зусиль виправдати злочини комунізму перемогою над Гітлером?
Варто додати, що Висоцький грубо порушував трудову дисципліну: міг знехтувати виставою в театрі на Таганці, де виконував головну чи значну роль, кинути все, і поїхати на заробітки — давати концерти десь далеко за 150 – 300 рублів за виступ, замість 150 рублів на місяць у театрі. І при цьому йому все миналося, як із гуся вода. Він лишався у театрі на провідних ролях, клав на всіх величезний болт, і патякав як його утискає влада.
У Совдепі пересічних громадян звільняли з роботи і за менші порушення, причому, з такими записами у трудовій книжці, що їх, як жартували тоді, «в тюрму не брали». Як усі подібні вибрики миналися Висоцькому? Як міг співак без слуху, голосу, та навіть якогось найменшого сенсу в піснях, зажити народної любові?
Варто додати, що Висоцький грубо порушував трудову дисципліну: міг знехтувати виставою в театрі на Таганці, де виконував головну чи значну роль, кинути все, і поїхати на заробітки — давати концерти десь далеко за 150 – 300 рублів за виступ, замість 150 рублів на місяць у театрі. І при цьому йому все миналося, як із гуся вода. Він лишався у театрі на провідних ролях, клав на всіх величезний болт, і патякав як його утискає влада.
У Совдепі пересічних громадян звільняли з роботи і за менші порушення, причому, з такими записами у трудовій книжці, що їх, як жартували тоді, «в тюрму не брали». Як усі подібні вибрики миналися Висоцькому? Як міг співак без слуху, голосу, та навіть якогось найменшого сенсу в піснях, зажити народної любові?
«А ларчик просто открывался»
Перш ніж зробити якісь висновки, підсумуємо сказане. Висоцькому бракувало мінімальних вокальних здібностей. Його хрипи, що не збігалися з гітарним брязкотінням, навіть людина з мінімальним рівнем музичної культури витримати не в змозі.
Він багато разів подорожував за кордон, але так і не зміг зацікавити західних продюсерів ані як співак, ані як актор. Його популярність за межами СССР, обмежувалася вузьким колом емігрантів, які заради ностальгічних почуттів та моди відвідували його концерти.
Висоцький це чудово розумів, про що відверто висловився: «Без России я ничто. Без народа, для которого я пишу, меня нет».
Він не помилявся, бо являв суто совковий феномен. Людям, які народилися після розпаду СССР він не цікавий. Більшість з них нічого не чули про Висоцького. Навіть у Росії.
Чому? Відповідь проста. Його популярність і образ гнаного владою поета, ліпив панівний режим.
З метою створити враження, що в СССР існували успішні митці, які не поділяли комуністичні ідеали. Аби переконатися, що це брехня, варто згадати долю московського співака Александра Галича. Як Висоцький, він був євреєм, співав пісні під гітару без слуху та голосу, але..
Але було одне «але». Він інколи співав про в’язнів комуністичних концтаборів. Тому його прирекли на злидні та забуття в Совдепі. І на смерть за дивних обставин.
Він багато разів подорожував за кордон, але так і не зміг зацікавити західних продюсерів ані як співак, ані як актор. Його популярність за межами СССР, обмежувалася вузьким колом емігрантів, які заради ностальгічних почуттів та моди відвідували його концерти.
Висоцький це чудово розумів, про що відверто висловився: «Без России я ничто. Без народа, для которого я пишу, меня нет».
Він не помилявся, бо являв суто совковий феномен. Людям, які народилися після розпаду СССР він не цікавий. Більшість з них нічого не чули про Висоцького. Навіть у Росії.
Чому? Відповідь проста. Його популярність і образ гнаного владою поета, ліпив панівний режим.
З метою створити враження, що в СССР існували успішні митці, які не поділяли комуністичні ідеали. Аби переконатися, що це брехня, варто згадати долю московського співака Александра Галича. Як Висоцький, він був євреєм, співав пісні під гітару без слуху та голосу, але..
Але було одне «але». Він інколи співав про в’язнів комуністичних концтаборів. Тому його прирекли на злидні та забуття в Совдепі. І на смерть за дивних обставин.
 |
| Висоцький і Владі |
Висоцький співав про нашестя на СССР гітлерівської «пехоты группы Центр», про стрільців із німецького «Едельвейс», яких «надо сбросить с перевала». Тобто, навіть на сучасній РФ, більшість його співів потрапляють у резонанс із рашистським побєдобєсієм.
Пригадаємо фінал «опального» митця. Висоцький, в останні роки життя не тільки надмірно зловживав алкоголем, але перейшов на важкі ін'єкційні наркотики.
У СССР наприкінці 70-х в аптеці не продавалися шприці. Їх просто не було у вільному продажу. Одноразові шприці не існували як явище. Морфій, як знеболюючий засіб, лікарі виписували виключно онкологічним хворим, що перебували на межі життя та смерті.
І за таких, дуже несприятливих, умов, Висоцький виявився ін’єкційним наркоманом. Що стало причиною його смерті.
Отже, згідно поширеним у совковому загалі переконанню, Висоцький, митець, якого переслідувало КГБ, заробляв величезні гроші для СССР, виїжджав закордон, коли заманеться, чхати хтів на трудову дисципліну в країні диктатури пролетаріату, ширявся наркотиками, коли навіть купити шприц становило проблему... Ви ще вірите в образ гнаного комуністичною владою народного співака?
Пригадаємо фінал «опального» митця. Висоцький, в останні роки життя не тільки надмірно зловживав алкоголем, але перейшов на важкі ін'єкційні наркотики.
У СССР наприкінці 70-х в аптеці не продавалися шприці. Їх просто не було у вільному продажу. Одноразові шприці не існували як явище. Морфій, як знеболюючий засіб, лікарі виписували виключно онкологічним хворим, що перебували на межі життя та смерті.
І за таких, дуже несприятливих, умов, Висоцький виявився ін’єкційним наркоманом. Що стало причиною його смерті.
Отже, згідно поширеним у совковому загалі переконанню, Висоцький, митець, якого переслідувало КГБ, заробляв величезні гроші для СССР, виїжджав закордон, коли заманеться, чхати хтів на трудову дисципліну в країні диктатури пролетаріату, ширявся наркотиками, коли навіть купити шприц становило проблему... Ви ще вірите в образ гнаного комуністичною владою народного співака?
Замість підсумку
Ви дійсно вважаєте, що в тоталітарній злиденній країні митець, що протистояв владі міг гарно заробляти? Що йому дали б легко виїжджати за «залізну завісу»? Тоді почніть вивчати початковий курс історії СССР.
В іншому разі, якщо добре розумієте, що таке московський комунізм, Ви зрозумієте, і те ким був Висоцький.
Якщо він мав значні привілеї та пільги, то мусив працювати на користь комуністичного режиму СССР. Щонайменше він каналізував суспільне невдоволення в потрібному Кремлю напрямку. Тобто, в нікуди. Щоб проста людина послухала пісні Висоцького, хильнула чарочку в «закуточку, где детские грибочки», і «потом не помню, дошел до точки».
Пригадаємо, що Висоцький, та його дружина Владі, за свідченням очевидців, не відчували один до одного ніжних почуттів. Існують цілком обґрунтовані припущення, що їх шлюб — лише спецоперація КГБ.
Вони обидва чекістська агентура, і це чудово пояснює все: казочки про опозиційного митця Висоцького, їх дивний шлюб, коли Висоцький відкрито продовжував взаємини з коханками, гарні заробітки, дачі та іномарки «не такого русского».
Усе стає на місця, якщо припустити, що він був саме таким як треба Кремлю. Робив усе, що від його вимагали. Ба більше, працював на КГБ, сумлінно виконував завдання чекістів.
З подробицями агентурної діяльності Висоцького можна ознайомитися в книзі В. Крижанівського та Ф. Раззакова «Владимир Высоцкий — суперагент КГБ». Її легко знайти в електронному форматі. Автори цієї книги вдало пояснюють усі білі плями біографії Висоцького.
В іншому разі, якщо добре розумієте, що таке московський комунізм, Ви зрозумієте, і те ким був Висоцький.
Якщо він мав значні привілеї та пільги, то мусив працювати на користь комуністичного режиму СССР. Щонайменше він каналізував суспільне невдоволення в потрібному Кремлю напрямку. Тобто, в нікуди. Щоб проста людина послухала пісні Висоцького, хильнула чарочку в «закуточку, где детские грибочки», і «потом не помню, дошел до точки».
Пригадаємо, що Висоцький, та його дружина Владі, за свідченням очевидців, не відчували один до одного ніжних почуттів. Існують цілком обґрунтовані припущення, що їх шлюб — лише спецоперація КГБ.
Вони обидва чекістська агентура, і це чудово пояснює все: казочки про опозиційного митця Висоцького, їх дивний шлюб, коли Висоцький відкрито продовжував взаємини з коханками, гарні заробітки, дачі та іномарки «не такого русского».
Усе стає на місця, якщо припустити, що він був саме таким як треба Кремлю. Робив усе, що від його вимагали. Ба більше, працював на КГБ, сумлінно виконував завдання чекістів.
З подробицями агентурної діяльності Висоцького можна ознайомитися в книзі В. Крижанівського та Ф. Раззакова «Владимир Высоцкий — суперагент КГБ». Її легко знайти в електронному форматі. Автори цієї книги вдало пояснюють усі білі плями біографії Висоцького.
 |
| Шон Коннері в ролі Джеймса бонда, Владимир Висоцький у ролі співака |
Повертаючись у сьогодення, відзначимо, що біографія Висоцького, може слугувати еталоном, для адекватного розуміння дій та вчинків «не таких русских», на кшталт Гудкова чи Невзорова.
Мінімальної обізнаності з їх діяльністю вистачає, аби зрозуміти, що Геннадій Гудков майже з пелюшок мріяв зробитися чекістом, Невзоров був довіреною особою Путіна в 2018 році, адвокат Фейгін створював героїчний імідж Наді Савченко, Юлія Латиніна сьогодні щиросердно відмазує пересічних рашистів від військових злочинів РФ, не гірше від пропагандона Марини Овсяннікової...
І це лише імена взятих навмання рашистів, нічим не кращих, і не гірших, за інших. Таких же токсичних імперіалістів, як і призабутий молодим поколінням Висоцький.
Сучасна молодь не знає хто такий Висоцький. Він повністю залишився у Совдепі, який уособлював. Така ж доля очікує і на весь сучасний імперський мотлох: гудкових, невзорових, навальних, чулпанхаматових та їм подібних. Вони підуть у небуття разом з рашистською імперією, і вже наступне покоління навіть не пригадає хто це такі.
Мінімальної обізнаності з їх діяльністю вистачає, аби зрозуміти, що Геннадій Гудков майже з пелюшок мріяв зробитися чекістом, Невзоров був довіреною особою Путіна в 2018 році, адвокат Фейгін створював героїчний імідж Наді Савченко, Юлія Латиніна сьогодні щиросердно відмазує пересічних рашистів від військових злочинів РФ, не гірше від пропагандона Марини Овсяннікової...
І це лише імена взятих навмання рашистів, нічим не кращих, і не гірших, за інших. Таких же токсичних імперіалістів, як і призабутий молодим поколінням Висоцький.
Сучасна молодь не знає хто такий Висоцький. Він повністю залишився у Совдепі, який уособлював. Така ж доля очікує і на весь сучасний імперський мотлох: гудкових, невзорових, навальних, чулпанхаматових та їм подібних. Вони підуть у небуття разом з рашистською імперією, і вже наступне покоління навіть не пригадає хто це такі.
Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!
Все так.
ВідповістиВидалити100% так і є.
ВідповістиВидалитина безриб'ї і рак риба
ВідповістиВидалитиФакт!
ВідповістиВидалитиМабуть так і є, на жаль.
ВідповістиВидалитиЖи@и, завжди були найкращими "руськими"!
ВідповістиВидалити