субота, 4 лютого 2017 р.

Загадки Кощія Безсмертного

Загадки Кощія Безсмертного   

Кощій та його кінь
  Смерть Кощія (варіант – Костія) Безсмертного (Бездушного) знаходилася на гілках дубу. Дуб уособлює Світове дерево. Його гілля – символізує небо. Яйце – Сонце, але його не видно (приховано в скриню). Сонце ховається вночі, але зміна дня та ночі не та подія, що потребує тяжких випробувань героя казки.
  Можна припустити, що йдеться про полярну ніч, або зимове повернення Сонця, що супроводжується збільшенням тривалості дня в помірних широтах. Звільнення Сонця з тривалого мороку – це звитяга, на яку спроможний тільки Великий Герой. Дослідження Рігведи та Авести зроблені Тілаком в книзі "The Arctic Home in the Vedas" (Арктична батьківщина у Ведах) доводить, що прабатьківщина аріїв Індії та Ірану знаходилася на північному полюсі.
  Священні гімни аріїв можуть містити згадки про спільну прабатьківщину всіх індоєвропейських народів. Збіг інформації в Авесті та Ведах свідчать про спільне джерело, яке мусило існувати ще за часів етнічної єдності аріїв, що згодом розселилися в Ірані та Індії.
  Розбиття скрині Кощія Іваном-царенком дуже нагадує один з найбільших подвигів бога Індри – перемогу над Врітрою та розбиття його "броні". В наслідок звитяги Індри звільнилися ріки.
  Мабуть, тут віддзеркалено процес скресання криги та закінчення зими, яка на полюсі, супроводжується полярною ніччю. Врітра схожий зі змієм: шипляча істота ("не людина і не бог") без рук, ніг та плечей. Має голову, потилицю та щелепи, в які влучив ваджрою Індра.
  Не виключено, що наші обряди Водохреща відтворюють міф про двобій Індри з Врітрою. Кульмінація цього дійства – пробивання ополонки (броні Врітри) та занурення в воду –символічна демонстрація: зима минула, ріки вивільнилися, можна купатися. Не випадково Водохрещі завершують цикл різдвяних свят, що розпочинаються від зимового сонцестояння та початку збільшення світлового дня.
  В українських казках Кощій Безсмертний зустрічається не часто. У нас наявний інший персонаж, повна подоба Кощія, теж викрадач жінок та руйнівник, але позбавлена людських рис – Змій. Інколи вони фігурують в різних варіантах однієї казки!
  Пригадаймо змієподібного Врітру. Його переможець Індра звільняє жінок Даси (закуті чудовиськом уособлення води), а Іван-царевич звільняє тварин – символів стихій: повітря (качка), суходолу (заєць), води (щука), що теж можна розглядати, як визволення їх з крижаної броні зими.
  Здобуття Іваном-царенком Кощієвого яйця тотожне "народженню нового сонця" (початок полярного дня).

Васнецов. Кощій Безсмертний та Василіса
  Кощій не лише символ ночі, він також пов'язаний з землеробством. Образ Кощія деякі дослідники виводять з давнього індоєвропейського міфу про сезонні зміни на землі, боротьбу весни й зими.
  Подібний сюжет знаходимо в давньогрецькому міфі про викрадення Аїдом (богом підземного світу) дочки богині Деметри Персефони з метою одруження. Богиня земної родючості Деметра сумуючи за донькою, занедбала прямі обов'язки, що спричинило страшенний голод у людей.
  Для розв'язання конфлікту Персефонин батько і цар богів Зевс призначив їй перебувати вісім місяців на землі, а після завершення всіх земельних робіт повертатися взимку до чоловіка Аїда.
  Кощій так само викрадає і доправляє жінку в своє царство, але її звільняє герой. Кощій уособлює зиму і полярну ніч, а герой переможне Сонце, літо та полярний день. 
Кощій Безсмертний
  Знаменна відповідь коня Кощія на запит володаря, чи можливо догнати втікачів: "Можна,  каже кінь за цей час насіяти пшениці, дочекатися, доки вона виросте, зібрати врожай, змолоти муки, напекти хліба й наїстися". Під час другої втечі полонянки, кінь повторює майже те саме, тільки про ячмінь.
  Ці злаки  перші з вирощуваних людьми зернових рослини, що може свідчити про давність міфологічного сюжету.
  На думку спадає найдавніший атрибут різдвяних свят українців  Дідух. Це сніп найкращого збіжжя, зазвичай виготовлений з першого чи останнього снопа, який символізує добробут, врожай, дух померлих предків і оберіг роду.
  Кощій  такий собі антидідух, дідух з протилежним знаком, що уособлює важку пору року  зиму. Взимку неможливе землеробство, життя людей і свійських тварин залежить від запасів зроблених в теплі часи.
  Кощій має ознаки злого заставного мерця: викрадення жінки в тридев'яте (тобто потойбічне) царство, відсутність душі живої (натомість скриня з яйцем та голкою), з його існуванням можна покінчити тільки у спеціальний спосіб, чує "прісний дух" (тобто живу людину, яка не має запаху тління).
  Дідух символізував добрих і гарних мерців  предків. Але тут не все так просто.
  В українських переказах зберігся сюжет про ритуальне вбивство дітьми своїх батьків. Робилося це переважно взимку: стару людину саджали "на лубок" (примітивні санчата з кори) та спускали в байрак, звідки вже не було змоги вибратися. Ґрунтовне дослідження цього звичаю та його зв'язок з аграрною магією містить чудова праця Велецької "Языческая символика славянских архаических ритулов".
  Звичай переслідував кілька цілей: позбутися "зайвого" їдця; відправити "діда" в потойбіччя, поки він не змалів на силі й у Вирію не був би дуже кволим; отримати оберіг для роду ("генія", "пената", "діда"), щоб дати початок новому циклу людського життя.
  Такі очікування від доброї іпостасі предка. В той же час, усі народи світу вважають, що мрець хоче потягти за собою душі живих людей, особливо  рідних і близьких. Пригадаймо поширені в наших казках сюжети як у загробному тридев'ятому царстві брати шукають сестер, батьки  дітей, діти  батьків.
  Померлі можуть мститися, хоча б за прогулянку "на лубку". Зловорожі властивості померлих персоніфікувалися в особі Кощія. Зв'язок "дідів" із землеробськими ритуалами також перенесено на Безсмертного, знов таки, в темному недоброзичливому аспекті.
  На прикладі Кощія Безсмертного можна переконатися, що світогляд наших предків був далеким від примітиву. Він містив складні космологічні уявлення про "єдність та боротьбу протилежностей", і можливо, пам'ять про арктичну прабатьківщину. Звичайно такі знання лишалися не зрозумілими для невтаємничених.   


Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!

Немає коментарів:

Дописати коментар