Варіанти тлумачення символів на прикладі казки «За щучим велінням»
![]() |
Ілюстрація до казки "За щучим велінням" |
Одразу зазначимо, що більшість дослідників вважають цю казку продуктом московського фольклору, оскільки найбільшу кількість її версій записали від «русских». Правдивість подібних тверджень потребує подальших досліджень, оскільки варіанти казки записувалися збирачами українського та білоруського фольклору.
Відзначимо, що після московського колоніального гноблення та привласнення культурної та історичної ї спадщини поневолених Москвою народів, українці та білоруси потребують звільнення від імперіалістичних ідеологем і мають прагнути реконкісти рідної культури.
Казка про пригоди ледаща та чарівної щуки в українському фольклорі. Перелік не зазіхає на всеосяжність. № позначає порядкове число казки в збірці.
1) Казки та оповідання з Поділля в записях 1850 – 1860 рр., вып. I – II. З передмовою акад. А. М. Лободы. Упорядкував М. Левченко. Київ, 1928. – № 489, 491.
2) Народные южнорусские сказки, вып. II. Издал И. Рудченко Кіев: 1869 – 1870. – № 26.
3) Pokucie.Obraz etnograficzny Skreślił О. Kolberg, t. IV, Krakow, 1889. – № 75.
4) П. П. Чубинский. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Южнорусский край. Спб: 1879. («Сказки мифические») – Т. 2. № 23.
5) Этнографические материалы собранные в Черниговской и соседних с нею губерниях Б. Д. Гринченко. Чернигов: вып. II, 1897. – № 26.
Подібний сюжет також наявний у білоруських казках.
1) Е. Р. Романов. Белорусский сборник. Могилев: 1901. – Вып. VI, № 28.
2) М. Fedorowski. Lud bialoruski па Rusi litewskiej . Kraków: 1897. – T. I, № 582; t. II, Kraków: 1902. – № 38.
Раціональне тлумачення
Пригадаємо казковий сюжет. Герой, що лежма лежав на печі, на вимогу родичів пішов по воду. В ополонці він піймав щуку, котра пообіцяла здійснити будь-які його бажання, в обмін на волю. Герой погодився і вкинув щуку назад в ополонку. Цей епізод містить важливу інформацію, в залежності від тлумачення котрої перебуває подальше розуміння сюжету.Герой скористався нагодою для задоволення власних потреб, унаслідок чого сталася низка подій, які оточення витлумачило як дива. Згідно щучого веління він змусив воду в цеберках рухатися до його оселі самостійно, наказав сокирі самій рубати дрова, їздив на санях та печі без коней чи волів, як на авто, чарівними кийками побив царських слуг. Цар запроторив Омелька в діжку та кинув у море. Герой звільнився та став таким красенем, що царська дочка побралася з ним без вагань.
![]() |
Кочергін Н. Омелько їде на санях без коней. Ілюстрація до казки "За щучим велінням" |
Сучасний читач без жодних зусиль зрозуміє, що йшлося про автомобілі, водогін та зброю здатну вражати на відстані. Саме так, як у казці, змалював би ці явища мешканець московського Хрєново-Кукуєво, котрий у XIX столітті, коли збирачі фольклору записали казку, щось чув про подібні речі, але ніколи їх не бачив. Рух автомобіля він віддзеркалив би як поїздку на санях без коней чи мандри на печі, грубу котрої уподібнив би вихлопній трубі авто. Так само, з розповіді про водогони іншої людини, дикун з московського Мухосранська позаминулого століття, зрозумів би як самостійний рух цеберок з водою.
Зрозуміло, що особа, яка за все життя не бачила іншої зброї крім кийків та сокир під час бійок села на село, не могла уявити, що існує зброя здатна завдавати шкоди на відстані. З розповіді про прес, за допомогою котрого кололи дрова, він зрозумів, що існує дивна сокира, здатна сама рубати деревину.
Отже, раціональне пояснення цієї казки, має на увазі, що її первісний «автор», щось чув з чужих розповідей про новітні технології XIX століття, але жодним чином не розумів про що йдеться.
Якщо притримуватися цієї версії, то ловитва Омельком чарівної щуки, не що інше як віддзеркалення московських прислів’їв «Дуракам всегда везет» або «Везет новичкам и дурачкам». Тобто, «дурник», точніше талановитий інженер, котрий «лежав на печі» та працював інтелектуально, а не фізично, вигадав щось не зрозуміле для оточення, яке сприйняло винаходи за чаклунство. Його іновації пройшли всі стадії суспільного сприйняття нововведень: від повного заперечення (страта через ув’язнення в діжці), до повного прийняття і схвалення (одруження з царською дочкою).
Зовсім інше тлумачення стає можливим, якщо вдатися до астрологічних хитросплетінь.
Більше того, казка прямим текстом розповідає, коли прийде цей час. В алегоричній формі це виглядає як: «Зліз Омелько з печі, взувся, вдягся, взяв відра та сокиру й пішов до річки. Прорубав кригу, зачерпнув відра й поставив їх, а сам дивиться в ополонку. І побачив Омелько в ополонці щуку. Приловчився та й вхопив щуку в руку».
Перекладемо твердження з казкової розповіді на астрономічні реалії. З точки зору астрології, ловитву риби водоносом можна пояснити в якості алегорії, в якій віддзеркалилася зміна місцезнаходження точки весняного рівнодення в сузір’ях Зодіаку. Весняне рівнодення уособлює рубання льоду героєм казки, яке можна вважати метафорою скресання криги навесні.
У часи утворення християнства точка весняного рівнодення пересунулася з сузір’я Овна до зіркового скупчення Риб. Недаремно первісно символом Ісуса з Назарета вважали саме рибу. Пригадаємо, що перші християни використовували в якості символу зображення риби, замість хреста, спираючись на переклад грецької назви риби Ίχθύς, котру за початковими літерами тлумачили як Ἰησοῦς Χριστός, Θεοῦ Υἱός, Σωτήρ = Ісус Христос, Божий Син, Рятівник (Спаситель).
Явище прецесії, тобто пересування точки весняного рівнодення екліптикою назустріч руху Сонця, відбувається виключно для спостерігача з планети Земля. Сутність прецесії: під час обертання Земля чимось нагадує дзиґу, яка уповільнює рух. Чим більше уповільнюється швидкість обертання дзиґи, тим більше її вісь відхиляється від вертикального положення, і починає рухатися довкола уявного конусу. Чим менша швидкість, тим більша основа конусу.
Подібний конус описує умовна земна вісь: один період її повного обертання довкола уявної основи триває 27 796 ± 2,5 років. Поділимо цей період на 12, кількість секторів Зодіаку, і зрозуміємо, що через кожні 2 317 років земний спостерігач-довгожитель бачитиме зміну точки весняного рівнодення стосовно сузір’їв Зодіаку.
Ми живемо в добу, коли сонячне рівнодення почало відбуватися в сузір’ї Водолія, тобто закінчилася ера Риб. Омелько з відрами – казковий відповідник сузір’я Водолія, а щука – Риб. Відмінні астрологічні прогнози пропонували різний початок зміни зоряної ери Риб на Водолія: від перших років XX до початку XXI століття. Розбіжність виникла через те, що астрологи обирали відмінні точки початкового відліку, в залежності від традиції якою вони користувалися, та умовністю меж між сузір'ями.
Зі зміною ери Риб на епоху Водолія пов’язують як якісні технологічні зміни, в тому числі появу автомобілів і сучасних водогонів, як у казці «За щучим велінням», так і занепад християнства. В останню тему занурюватися не будемо, оскільки вона перебуває поза межами цієї розвідки.
Для нас важливіша зміна епох. З цієї точки зору звільнення з діжки, куди запроторив і закинув героя в море цар, можна розглядати як початок ери Водолія, як вивільнення з під кормиги Риб = моря. Саме на перетині ер Риб та Водолія людство винайшло автомобілі та застосувало в масовий ужиток водогони, чим користувався герой казки.
![]() |
Кочергін Н. Омелько з цеберками, що йдуть самі. Ілюстрація до казки "За щучим велінням" |
Якщо притримуватися цієї версії, то ловитва Омельком чарівної щуки, не що інше як віддзеркалення московських прислів’їв «Дуракам всегда везет» або «Везет новичкам и дурачкам». Тобто, «дурник», точніше талановитий інженер, котрий «лежав на печі» та працював інтелектуально, а не фізично, вигадав щось не зрозуміле для оточення, яке сприйняло винаходи за чаклунство. Його іновації пройшли всі стадії суспільного сприйняття нововведень: від повного заперечення (страта через ув’язнення в діжці), до повного прийняття і схвалення (одруження з царською дочкою).
Зовсім інше тлумачення стає можливим, якщо вдатися до астрологічних хитросплетінь.
Езотеричне тлумачення
У світлі цієї гіпотези припущення про санчата та пічку, як відповідник автомобіля, і відра з водою, що самі прямують домів, у якості алегорії водогону зберігають силу. Оскільки віщують настання нової доби, коли невідомі для архаїчної людини сили роблять можливим такі дива.Більше того, казка прямим текстом розповідає, коли прийде цей час. В алегоричній формі це виглядає як: «Зліз Омелько з печі, взувся, вдягся, взяв відра та сокиру й пішов до річки. Прорубав кригу, зачерпнув відра й поставив їх, а сам дивиться в ополонку. І побачив Омелько в ополонці щуку. Приловчився та й вхопив щуку в руку».
Перекладемо твердження з казкової розповіді на астрономічні реалії. З точки зору астрології, ловитву риби водоносом можна пояснити в якості алегорії, в якій віддзеркалилася зміна місцезнаходження точки весняного рівнодення в сузір’ях Зодіаку. Весняне рівнодення уособлює рубання льоду героєм казки, яке можна вважати метафорою скресання криги навесні.
У часи утворення християнства точка весняного рівнодення пересунулася з сузір’я Овна до зіркового скупчення Риб. Недаремно первісно символом Ісуса з Назарета вважали саме рибу. Пригадаємо, що перші християни використовували в якості символу зображення риби, замість хреста, спираючись на переклад грецької назви риби Ίχθύς, котру за початковими літерами тлумачили як Ἰησοῦς Χριστός, Θεοῦ Υἱός, Σωτήρ = Ісус Христос, Божий Син, Рятівник (Спаситель).
Явище прецесії, тобто пересування точки весняного рівнодення екліптикою назустріч руху Сонця, відбувається виключно для спостерігача з планети Земля. Сутність прецесії: під час обертання Земля чимось нагадує дзиґу, яка уповільнює рух. Чим більше уповільнюється швидкість обертання дзиґи, тим більше її вісь відхиляється від вертикального положення, і починає рухатися довкола уявного конусу. Чим менша швидкість, тим більша основа конусу.
Подібний конус описує умовна земна вісь: один період її повного обертання довкола уявної основи триває 27 796 ± 2,5 років. Поділимо цей період на 12, кількість секторів Зодіаку, і зрозуміємо, що через кожні 2 317 років земний спостерігач-довгожитель бачитиме зміну точки весняного рівнодення стосовно сузір’їв Зодіаку.
![]() |
Кочергін Н, Омелько та щука. Ілюстрація до казки "За щучим велінням" |
Зі зміною ери Риб на епоху Водолія пов’язують як якісні технологічні зміни, в тому числі появу автомобілів і сучасних водогонів, як у казці «За щучим велінням», так і занепад християнства. В останню тему занурюватися не будемо, оскільки вона перебуває поза межами цієї розвідки.
Для нас важливіша зміна епох. З цієї точки зору звільнення з діжки, куди запроторив і закинув героя в море цар, можна розглядати як початок ери Водолія, як вивільнення з під кормиги Риб = моря. Саме на перетині ер Риб та Водолія людство винайшло автомобілі та застосувало в масовий ужиток водогони, чим користувався герой казки.
***
На завершення розповіді відзначимо, що кожен казковий образ складний, віддзеркалює відгомін розмаїтих епох, уявлень та архетипів колективного несвідомого, тому містить у собі величезну кількість тлумачень, в кожній з котрих наявна частка істини. Вибір будь-якої з них залежить від особистих уподобань читача.Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!
Немає коментарів:
Дописати коментар