Міф: хрещення сприяло централізації Русі-України

Хрещення Русі-України

  Твердження, що однією з вагомих причин прийняття християнства в Україні-Русі виявилася потреба посилити князівську владу, не витримує жодної критики.

  Монотеїзм не завжди сприяє утвердженню одноосібної влади (автократії), а наявність певної кількості богів – зовсім не причина анархії. Політеїзм – це завжди певна ієрархія вищих сил, яка не заперечує верховну владу сюзерена. Як у богів є найвищий володар, так і в людей він має бути. 

  Варто відзначити, що християнство зовсім не та релігія де панує виключно один Бог, і не було воно таким наприкінці І тисячоліття. Бог християн – Трійця (три іпостасі = три боги), а крім того наявні боги рангом нижче: Богородиця, янголи, святі, мученики, тощо.  Крім того визнавалося існування сатани, чортів, та іншої "нечисті", яких аж ніяк не можна зарахувати до звичайних живих істот .

  Якщо навіть князь Володимир і мав мету за допомогою християнських попів посилити "владну вертикаль", то з цим завданням він не впорався. Одразу по його смерті почалася братовбивча війна синів-спадкоємців. Після смерті Ярослава Мудрого, сина Володимира, розпочався період міжусобиць князів та князьків, що зрештою знищило Русь як державу.

Еггінк. Великий князь Володимир робить вибір релігії, 1822

  Ідея посилити владу монарха за допомогою віри в Христа в самому зародку приречена на невдачу. Історія інших народів спростовує міфи про централізаторську місію християнства. Майже одразу по прийняттю віри в Христа Римська імперія розділилася на Східну та Західну. Натомість політеїстичний Рим тривалий час залишався унітарною державою, і зберігав високий рівень єдиновладдя попри численні громадянські війни.

  Можна пригадати інші високо централізовані держави, де панувало багатобожжя: Давній Китай, Середньовічна Японія, Тавантінсу́йю (держава інків), Давній Єгипет та Іран, Ассирія, елліністичні держави діадохів Олександра Македонського та ще багато інших.

  Натомість в християнських державах Європи панувала феодальна роздрібненість аж до часів пізнього Відродження, а в Італія (осередді католицького християнства) та Німеччині ("Священній Римській імперії німецької нації") – аж до новітніх часів. З усіх середньовічних християнських держав централізацію зберігала лишень Візантія, і то завдяки традиціям державного устрою язичницького Риму.

  Єдиним прикладом поєднання монотеїзму та державної централізації були, і є, країни ісламу. Це по суті теократії, де владу утримували спадкоємці і правонаступники пророка Мухамеда – халіфи. Втім це не дуже відрізняється від влади божественних фараонів, римських імператорів, мікадо в Японії та інших країн, де панувало багатобожжя.

  Взагалі централізація держави зумовлена внутрішніми чи зовнішніми суспільними причинами, і в малому ступені панівною ідеологією. Ідеологія, в тому числі релігія, або посилює, або гальмує об'єднавчі процеси.

  У Давньому Китаї та Єгипті сильна владна вертикаль утворилася внаслідок господарських потреб: задля організації системи зрошення ланів. У арабів часів Мухаммеда, в монголів Чингізхана, як і в Римі, Македонії Олександра чи інкській Тавантісуйю, потужну зовнішню експансію зумовили демографічні та економічні чинники: потреба в нових ринках, надлишок населення, перевага у військових технологіях, тощо.

Православні чекісти

  Якщо пригадати країну з традиційно жорсткою «владною вертикаллю» – Московію, то потреба в сильній вертикалі влади – наслідок спроби придушити національно-визвольні рухи поневолених Москвою народів: тюркських, угро-фінських, кавказьких, малих народів Півночі, монгольських... "Духовные скрепы" – лише жалюгідна спроба виправдати жагу абсолютного домінування православних чекістів над пригнобленою масою «холопов государевых».

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!