Міфи Московії: демографічний прогноз Менделєєва
Дмитрій Менделєєв |
Передбачення Менделєєва надихнуло В. Путіна, видатного історика з контори КГБ СССР, ошелешити 1 вересня 2021 року учнів школи Всеросійського дитячого центру «Океан» догмами імперіалістичної історичної парадигми.
«На протяжении прошлого века дважды рассыпалась российская государственность. После революции 1917 года Российская империя прекратила своё существование. Россия потеряла колоссальные территории… Если бы они (зміни) не произошли, у нас была бы другая страна. Некоторые специалисты считают, что у нас население было бы сейчас под 500 миллионов человек».
Путінське твердження — взірець невігластва та спроби перекласти відповідальність на інших за власну злочину політику. Згідно більшості сучасних демографічних прогнозів, внаслідок дій режиму Єльцина-Путіна, кількість населення РФ стрімко скорочується, і до середини теперішнього століття значно зменшиться.
При цьому зросте питома вага мусульманського населення РФ. Тобто, Московія стрімко повертається до джерел — ісламізації улусу Джучи, як у часи після реформ хана Узбека на початку XIV століття.
Якби Путін читав трохи більше, ніж промови заготовані для нього запопадливими пахолками, він би знав, що прогноз Менделєєва — твір написаний задля політичної кон'юнктури, і не має жодного наукового значення. Йдеться про працю «К познанию России», оприлюднену 1907 року.
У розрахунках Менделєєв виходив з теорії Томаса Мальтуса, згідно котрої чисельність населення зростає в геометричній прогресії, натомість як кількість харчів збільшується лише в арифметичній прогресії. Жодних чинників, що обмежують зростання кількості населення, навіть війни та епідемії, Менделєєв до уваги не брав.
Тому його прогноз потрапив пальцем в небо. Похибки значні по всіх країнах, про які він заходився пророкувати. Менделєєв стверджував, що в 2000 році в США житиме 493,7 мільйони громадян. Реальне число — 281,4 мільйони. Різниця в 1,75 рази.
Прогноз по Німеччині: 215,9 мільйонів, реальність — 82,2 мільйони, різниця в 2,63 рази. Японія, відповідно: 180,5 проти 126,9 мільйонів, різниця в 1,42 рази. Найбільша помилка з пророцтвом про Аргентину: Менделєєв очікував 164,9 мільйонів, але в 2000 році там мешкало лише 36,9 мільйонів осіб. Помилка в 4,47 разів.
На виправдання Менделєєва можна зазначити, що демографічні прогнози посідають незначне місце в тому тексті, лише дві сторінки, 11 та 12, і супроводжуються зауваженнями, що це найоптимістичніший прогноз, без урахування війн, пошестей та інших можливих змін.
Чисельності, зазначеної в праці Менделєєва, згадані країни могли досягти виключно в умовах оптимуму — сукупності найсприятливіших умов для розмноження людей. І тільки за умов збереження тенденцій, притаманних часам написання «К познанию России».
Що не можливо за визначенням. Усе живе на Землі намагається зберігати гомеостаз — стан нестійкої рівноваги. Простіше кажучи, умови постійно змінюються, а всі живі істоти прагнуть пристосуватися до змін. Власне цьому і присвячений текст Менделєєва.
Головна ідея твору — спонукати царат до земельної реформи. Демографічні розрахунки виконують функцію ілюстративного матеріалу.
В 1907 році, коли Менделєєв оприлюднив цей політичний памфлет, в імперії щойно відгуркотіла перша московська революція 1905 — 1907 років. Одна з провідних причин якої — напруга в суспільстві, створена аграрною реформою 1861 року.
Більше половини сільськогосподарських земель лишилося у власності поміщиків, які здавали ґрунти в оренду селянам, за величезну платню. Натомість, обмежений розмір ділянок селян стрімко зменшувався, оскільки кожне наступне покоління багатодітних селянських родин розподіляло на все менші шматки успадковані невеличкі земельні наділи.
Менделєєв намагався переконати царат, що якщо нічого не змінювати, менше ніж через століття, селян виявиться набагато більше, ніж ґрунтів, здатних їх прогодувати.
Тобто, вчений зовсім не переймався футурологічною демографією, а намагався переконати царат здійснити зміни в аграрній галузі.
Прогноз Менделєєва виявився помилковим не тільки через дві світові війни, революцію та червоний терор, яких зазнала Російська імперія. Передбачення не справдилося навіть для країн, які не зазнали таких катастрофічних впливів: США та Аргентини.
Бо геометричне зростання кількості людства регулює не тільки кількість харчових ресурсів та війни з епідеміями. В країнах західної цивілізації змінилися тенденції.
Більшість населення переселилося в міста. Якщо в селі, за умов традиційного ведення господарства, кожна дитина з малих літ ставала помічником, і приносила прибуток, то в місті діти навпаки, потребують значних капіталовкладень.
Їх треба доглядати і оплачувати навчання років до двадцяти, а то й більше. Вони не пасуть свійських тварин, не сапають город, їх внесок до сімейного бюджету дуже не значний, якщо не від'ємний.
Батькам треба годувати, одягати, навчати, лікувати та фінансувати розваги власних дітей пару десятиліть. Тому більшість сучасних міських родин має одну, інколи дві, дитини. У наш час на потреби одної дитини середньостатистичні батьки витрачають щонайменше разів у 5 більше, ніж століття тому.
Крім того, на відміну від часів Менделєєва, діти вже не утримують стареньких та немічних батьків. Бо ті здатні самі подбати про себе, завдяки пенсійному забезпеченню. Відпала потреба мати багато дітей, аби вони могли прогодувати батьків у старості.
Отже, навіть якби Російська імперія збереглася в кордонах 1913 року, не брала участі в жодній світовій війні, не зазнала революцій та інших комуністичних катастроф, її чисельність не досягла б у 2000 році 600 мільйонів осіб. Демографічні прогнози Менделєєва не варті навіть паперу, на якому надруковані.
Посилання Путіна на демографічні студії батька періодичної таблиці хімічних елементів, свідчать, що президент РФ має радників з інтелектом, ще нижчим, ніж у його самого. Що ж, у Росії, як завжди, лише два надійних союзника. Хай і лишається з ними.
Путінське твердження — взірець невігластва та спроби перекласти відповідальність на інших за власну злочину політику. Згідно більшості сучасних демографічних прогнозів, внаслідок дій режиму Єльцина-Путіна, кількість населення РФ стрімко скорочується, і до середини теперішнього століття значно зменшиться.
При цьому зросте питома вага мусульманського населення РФ. Тобто, Московія стрімко повертається до джерел — ісламізації улусу Джучи, як у часи після реформ хана Узбека на початку XIV століття.
Якби Путін читав трохи більше, ніж промови заготовані для нього запопадливими пахолками, він би знав, що прогноз Менделєєва — твір написаний задля політичної кон'юнктури, і не має жодного наукового значення. Йдеться про працю «К познанию России», оприлюднену 1907 року.
Обкладинка книги Д. Менделєєва "К познанию России" |
Тому його прогноз потрапив пальцем в небо. Похибки значні по всіх країнах, про які він заходився пророкувати. Менделєєв стверджував, що в 2000 році в США житиме 493,7 мільйони громадян. Реальне число — 281,4 мільйони. Різниця в 1,75 рази.
Прогноз по Німеччині: 215,9 мільйонів, реальність — 82,2 мільйони, різниця в 2,63 рази. Японія, відповідно: 180,5 проти 126,9 мільйонів, різниця в 1,42 рази. Найбільша помилка з пророцтвом про Аргентину: Менделєєв очікував 164,9 мільйонів, але в 2000 році там мешкало лише 36,9 мільйонів осіб. Помилка в 4,47 разів.
На виправдання Менделєєва можна зазначити, що демографічні прогнози посідають незначне місце в тому тексті, лише дві сторінки, 11 та 12, і супроводжуються зауваженнями, що це найоптимістичніший прогноз, без урахування війн, пошестей та інших можливих змін.
Графік з розрахунками чисельності населення Російської імперії. Д. Менделєєв "К познанию России", 1907 р. С. 12. |
Що не можливо за визначенням. Усе живе на Землі намагається зберігати гомеостаз — стан нестійкої рівноваги. Простіше кажучи, умови постійно змінюються, а всі живі істоти прагнуть пристосуватися до змін. Власне цьому і присвячений текст Менделєєва.
Головна ідея твору — спонукати царат до земельної реформи. Демографічні розрахунки виконують функцію ілюстративного матеріалу.
В 1907 році, коли Менделєєв оприлюднив цей політичний памфлет, в імперії щойно відгуркотіла перша московська революція 1905 — 1907 років. Одна з провідних причин якої — напруга в суспільстві, створена аграрною реформою 1861 року.
Більше половини сільськогосподарських земель лишилося у власності поміщиків, які здавали ґрунти в оренду селянам, за величезну платню. Натомість, обмежений розмір ділянок селян стрімко зменшувався, оскільки кожне наступне покоління багатодітних селянських родин розподіляло на все менші шматки успадковані невеличкі земельні наділи.
Карикатура "Селянин і поміщик". Новый Сатирикон №17, травень 1917 р. |
Тобто, вчений зовсім не переймався футурологічною демографією, а намагався переконати царат здійснити зміни в аграрній галузі.
Прогноз Менделєєва виявився помилковим не тільки через дві світові війни, революцію та червоний терор, яких зазнала Російська імперія. Передбачення не справдилося навіть для країн, які не зазнали таких катастрофічних впливів: США та Аргентини.
Бо геометричне зростання кількості людства регулює не тільки кількість харчових ресурсів та війни з епідеміями. В країнах західної цивілізації змінилися тенденції.
Більшість населення переселилося в міста. Якщо в селі, за умов традиційного ведення господарства, кожна дитина з малих літ ставала помічником, і приносила прибуток, то в місті діти навпаки, потребують значних капіталовкладень.
Їх треба доглядати і оплачувати навчання років до двадцяти, а то й більше. Вони не пасуть свійських тварин, не сапають город, їх внесок до сімейного бюджету дуже не значний, якщо не від'ємний.
Батькам треба годувати, одягати, навчати, лікувати та фінансувати розваги власних дітей пару десятиліть. Тому більшість сучасних міських родин має одну, інколи дві, дитини. У наш час на потреби одної дитини середньостатистичні батьки витрачають щонайменше разів у 5 більше, ніж століття тому.
Крім того, на відміну від часів Менделєєва, діти вже не утримують стареньких та немічних батьків. Бо ті здатні самі подбати про себе, завдяки пенсійному забезпеченню. Відпала потреба мати багато дітей, аби вони могли прогодувати батьків у старості.
Отже, навіть якби Російська імперія збереглася в кордонах 1913 року, не брала участі в жодній світовій війні, не зазнала революцій та інших комуністичних катастроф, її чисельність не досягла б у 2000 році 600 мільйонів осіб. Демографічні прогнози Менделєєва не варті навіть паперу, на якому надруковані.
Посилання Путіна на демографічні студії батька періодичної таблиці хімічних елементів, свідчать, що президент РФ має радників з інтелектом, ще нижчим, ніж у його самого. Що ж, у Росії, як завжди, лише два надійних союзника. Хай і лишається з ними.
Цар Александр III про союзників Росії |
Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!
Немає коментарів:
Дописати коментар