Примара «прекрасной России будущего»

 

Майбутня Москва в рожевих мріях "хороших русских"

  Примара блукає світом – марево «прекрасной России будущего» (ПРБ). У планах стосовно якої путінська опозиція не цурається відверто демонструвати політичну та суспільну інфантильність.
  Невеличке пояснення. Оскільки всілякі навальнята, чубайсята та інші шлосберги наполягають, що теперішня агресія Москви проти України «война не России, а Путина», то й надалі варто називати їх не московською (російською) опозицією, а виключно путінською, оскільки вони в протистоять не московському імперіалізму, а тільки Путіну.

Спадкоємиця трону лідора путінської опозиції Ю. Навальна про сучасну московсько-українську війну

  З повідомлень антагоністів Путіна про «прекрасную Россию будущего» можна чітко зрозуміти наступне: жодної конкретної програми її розбудови вони не мають, точніше вона зводиться до двох пунктів. По-перше, вони очікують коли Україна переможе чекізм, і весь цей «опозиційний» непотріб отримає шанс перемогти на імперських виборах. По-друге, після опанування влади вони втілять у життя гасла програми «За все хорошее, против всей херни».
  Тут знаменно все. Після поразки путінізму долю переможеного визначить переможець. Оскільки навальнята-чубайсята та різні швондеровичи не долучилися до збройного повалення московського чекізму, то кому вони виявляться потрібними після перемоги України, за яку українська нація заплатила величезну ціну життям і здоров’ям своїх найкращих представників?
  Натомість путінська опозиція переконувала світ у непричетності московства до війни в Україні, і визнавала винним у її розв’язуванні виключно Путіна. У цьому твердженні психологічна та інтелектуальна незрілість навальнят-чубайсят виявилася чи не найяскравіше.

Колаж карикатур на політичну карту Європи XIX-XX ст.

  Під час величезної війни, для громадян втягнених у її вир країн, можливі лише дві позиції: воювати або тікати-ховатися. Представники останньої прикриваються балачками про мир, особисте несприйняття насильства в усіх його проявах, оголошують власну нейтральність, тощо.
  Прихильники іншої позиції твердо говорять: «Зло проти зла = добро», і стають до боротьби за власні ідеали. Саме ці люди творять долю майбутнього, бо світ змінює не відсторонене споглядання, а рішучий чин. Це знають усі свідомі українці, тому діють за принципом: «або в армії, або для армії».
  Намагання путінської опозиції потурати агресивно-імперіалістичній сутності московства, та уникати активної участі в боротьбі з рашизмом, прирікають її на політичне небуття. Якщо опозиційні путіністи вірять у дива, і сподіваються, що золота рибка здійснить їх бажання опанувати владу в Кремлі, то їм не варто навіть співчувати. Це не лікується.

З глюків навальнят про "прекрасную Россию будущего"

  Інше твердження опозиційного путінізму: в ПРБ реалізують лише найкращі прагнення, викликає величезні сумніви. Путінська опозиція вже сьогодні ладна перегризти один одному горлянки, аби довести власне бачення «прекрасной России будущего». І це в той часи, коли їх наміри опанувати владу на РФ перебувають у мареві рожевих мрій телепня. Уявляєте, яка гризня відбудеться, коли всі ці каци, кохи та волкови дорвуться до влади?
  Якщо їм вдасться втриматися, відбудеться відтворення всіх попередніх московських «оновлень» влади, тобто чергова спроба зберегти імперію шляхом жорсткого авторитаризму. Інакше й бути не може, оскільки путінська опозиція повністю нехтує історичним детермінізмом: сучасність і майбутнє кожного народу визначає його минуле.
  Так звана «опозиція» просто не розуміє «загадочную русскую душу». Вони вважають, що коли прийдуть до влади, то приймуть правильні закони, і все запрацює по новому – гарнесенько і чудернасенько.

Ю. Навальна про деколонізацію РФ

  При цьому вони сподіваються зберегти імперію, а з нею і визиск поневолених Москвою народів. Можливо, вони сподіваються на остаточну перемогу процесів зросійщення та асиміляції корінних народів Євразії. За будь-якого варіанту задля збереження імперії їм доведеться застосовувати насильство та здійснювати етноцид. Тобто, «прекрасная империя будущего», принаймні для поневолених Москвою народів, виявиться не кращою за всі попередні її форми.
  Насильство задля збереження імперії змусить закручувати гайки всередині країни, тому все дуже швидко повернеться в звичну московську матрицю. Прийде час, коли путінська опозиція піймає розкішного облизня, але так і не зрозуміє чому сталося саме так. Можливо, найбільш розумні з них щось допетрають, і усвідомлять, що «є каяття, та нема вороття»…

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!