Недержавні молодіжні організації – невід’ємна складова громадянського суспільства
 |
| Мітинг Союзу українського студентства біля Верховної Ради України. 24 серпня 1991 року. |
Не останню чергу в цьому переліку посідають молодіжні недержавні молодіжні організації: Пласт (Пласт НСОУ), Спілка Української Молоді (СУМ), Союз української націоналістичної Молоді (СУНМ) та інші. Вони не лише виховують національно свідому молодь, але творять підвалини соціальної організації української спільноти.
 |
| Емблема Спілки української молоді |
Оскільки серед молодіжних недержавних організацій (НДО) чільне місце впевнено посідає Українська скаутська організація Пласт, то й подальший виклад зорієнтований переважно на пластовий досвід. Що жодним чином не заперечує доробок інших спільнот виховання української молоді.
Оскільки всі українські молодіжні НДО створені і діють спираючись не на державну, а на громадську ініціативу, то вони вчать своїх вихованців числити на власні сили та підтримку добровільного об’єднання громадян. Тобто привчають юнацтво приймати на себе відповідальність за ухвалені рішення та координувати зусилля з іншими активістами, без урахування державної підтримки. Чи варто нагадувати, що саме такі особистості щоразу ставали на захист України.
Бездержавне існування українців виробило протиотруту – здатність розв’язувати всі проблеми самотужки, не очікуючи рішень «згори». Ця навичка рятувала українську націю протягом багатьох століть, аж до теперішнього часу, і саме в ній закорінена разюча відмінність від схильного до патріархальності московства. Згідно нашої національної вдачі створювалися неформальні молодіжні спільноти, котрі привчали не сподіватися на «милість» іноземної державної бюрократії, а формували звичку активно діяти, спираючись на «горизонтальні» зв’язки пересічних українців. Тобто, привчали знаходити опору у взаєминах породжених довірою людей один до одного.
Молодіжні НДО формують унікальний неформальний досвід взаємин української молоді різних регіонів нашої держави, створюють соціальний капітал, завдяки котрому постають кооперативи, об’єднання волонтерів та ветеранів, благодійні фонди, розбудуються політичні рухи, регіональні громади та інші спільноти створені на принципах взаємної підтримки.
Головне завдання Пласту – плекати у вихованців якості провідників, виходячи з принципу «Вірності Богу та Україні». Пласт, як і СУМ і СУНМ, розвивають у вихованців не тільки якості провідників, але й формують навичку відповідальності за власні рішення та вчинки, дисциплінують, привчають доводити започатковане до логічного завершення, та в кінцевому і головному рахунку, діяти на користь нації. На цій основі виховуються особистість громадянина України, здатного, спираючись на власний досвід, відшукати баланс між особистими та національними інтересами.
Недержавні молодіжні організації навчають вихованців навичкам самозарадності та громадського самоврядування. Громадян України з малечку навчають планувати власну діяльність, організовувати спільні заходи й обраховувати кошторис майбутніх витрат, передбачати та запобігати конфліктним ситуаціям. Тобто, в пластунів формується практична здатність здійснювати принципи демократії в локальному дитячому середовищі. Для людини, яка дитиною брала участь в організації імпрез, таборів чи інших громадських заходів, у дорослому віці не становитиме великих проблем організувати громадську мережу, кооператив або власний бізнес.
Людина вихована в недержавній організації української молоді без зусиль знаходить сенс власного існування і необхідну для його реалізації спільноту, відповідну роль у ній та можливість розвитку, а в разі успіху – і визнання досягнень. Порівняйте з підлітками, що перебувають поза межами впливів організованих дорослими здорових середовищ. Серед таких молодих людей спостерігається зростання апатії, схильності до ізоляції та обмеження суспільної активності гортанням стрічок соцмереж, а в найгіршому випадку – криміналізацією та радикалізацією, через засвоєння агресивної ворожої ідеології.
Від самого початку, створені в умовах бездержавності, молодіжні українські організації ставили на меті збереження історичної пам’яті, популяризацію національної культури та її регіональних варіантів, плекали безкорисну добровільну оборону національної справи. В умовах іноземного визиску та переслідування, організації української молоді привчали юнацтво почуватися суб’єктами, а не об’єктами управління.
Оскільки всі українські молодіжні НДО створені і діють спираючись не на державну, а на громадську ініціативу, то вони вчать своїх вихованців числити на власні сили та підтримку добровільного об’єднання громадян. Тобто привчають юнацтво приймати на себе відповідальність за ухвалені рішення та координувати зусилля з іншими активістами, без урахування державної підтримки. Чи варто нагадувати, що саме такі особистості щоразу ставали на захист України.
Бездержавне існування українців виробило протиотруту – здатність розв’язувати всі проблеми самотужки, не очікуючи рішень «згори». Ця навичка рятувала українську націю протягом багатьох століть, аж до теперішнього часу, і саме в ній закорінена разюча відмінність від схильного до патріархальності московства. Згідно нашої національної вдачі створювалися неформальні молодіжні спільноти, котрі привчали не сподіватися на «милість» іноземної державної бюрократії, а формували звичку активно діяти, спираючись на «горизонтальні» зв’язки пересічних українців. Тобто, привчали знаходити опору у взаєминах породжених довірою людей один до одного.
Молодіжні НДО формують унікальний неформальний досвід взаємин української молоді різних регіонів нашої держави, створюють соціальний капітал, завдяки котрому постають кооперативи, об’єднання волонтерів та ветеранів, благодійні фонди, розбудуються політичні рухи, регіональні громади та інші спільноти створені на принципах взаємної підтримки.
 |
| Пластуни |
 |
| Сутність Пласту |
Людина вихована в недержавній організації української молоді без зусиль знаходить сенс власного існування і необхідну для його реалізації спільноту, відповідну роль у ній та можливість розвитку, а в разі успіху – і визнання досягнень. Порівняйте з підлітками, що перебувають поза межами впливів організованих дорослими здорових середовищ. Серед таких молодих людей спостерігається зростання апатії, схильності до ізоляції та обмеження суспільної активності гортанням стрічок соцмереж, а в найгіршому випадку – криміналізацією та радикалізацією, через засвоєння агресивної ворожої ідеології.
Від самого початку, створені в умовах бездержавності, молодіжні українські організації ставили на меті збереження історичної пам’яті, популяризацію національної культури та її регіональних варіантів, плекали безкорисну добровільну оборону національної справи. В умовах іноземного визиску та переслідування, організації української молоді привчали юнацтво почуватися суб’єктами, а не об’єктами управління.
Чи варто нагадувати, що серед вихованців Пласту періоду бездержавного існування, знаходимо знакові постаті нашої визвольної боротьби: Степана Бандеру, Романа Шухевича, Олексу Гайсина, Квітку Цісик та чимало інших, не менш мужніх, борців за справу національного визволення. Вони яскравий взірець того, як недержавна молодіжна організація продукує українську еліту для всіх царин національного життя.
Оскільки Пласт завжди був і лишався загальнонаціональною неполітичною організацією, його досвід дозволяє зробити висновки, що успіх пластунів ґрунтується на безпосередньому зануренні в життя нації, без сектантської та партійної ангажованості, яка лише підмінює високу громадянську культуру брутальним авторитаризмом. Чинник політичної незаангажованості особливо значущий для української нації, через низьку довіру українців до державних інституцій, нестачу, внаслідок руйнування Совдепом, активних місцевих громад та породжену московсько-більшовицькою окупацією потребу певних верств населення в державно-патріархальній оруді, посилену спустошливими наслідками сучасної московсько-української війни.
НДО працюють суспільними школами творення активної позиції людини і громадянина, формують відчуття особистої і спільної відповідальності. Тому країни з розвиненим громадянським суспільством мають рясну мережу студентських спілок, скаутінгу, об’єднань волонтерів, кооперативів, культурних та релігійних організацій. Бо народовладдя починається лише там, де людей до дії спонукає ініціатива, виявлена не тільки під час виборів.
Здатність громадянського суспільства протидіяти політиканам, що зловживають владою, зростає з невеличких кроків та зусиль взаємодії пересічних громадян, згуртованих у мережу, що об’єднує незалежні громадські спільноти. У цьому процесі молодіжні організації виховують активних громадян, кредитні спілки надають фінансову потугу громадським ініціативам, а культурницькі та релігійні організації надихають сенсом та високою мотивацією усіх борців «за Україну, за її долю, за честь і волю, за народ».
 |
| Пластова старшина в пластовій оселі "Сокіл". 1926 р. |
 |
| Активісти СУМ у Канаді |
Здатність громадянського суспільства протидіяти політиканам, що зловживають владою, зростає з невеличких кроків та зусиль взаємодії пересічних громадян, згуртованих у мережу, що об’єднує незалежні громадські спільноти. У цьому процесі молодіжні організації виховують активних громадян, кредитні спілки надають фінансову потугу громадським ініціативам, а культурницькі та релігійні організації надихають сенсом та високою мотивацією усіх борців «за Україну, за її долю, за честь і волю, за народ».
Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!
Немає коментарів:
Дописати коментар