Тюрбани і лапті. Московщина другої половини XVIII століття очима французького художника

 

Жан-Батист Лепренс. Візит до хіроманта. 1775 р.
Тюрбан чоловіка прикрашено пір'ям.

  В творах Жан-Батиста Лепренса можна побачити зовсім не таку Московщину, до якої пересічна людина звикла завдяки московським «історичним» кінострічкам та книжковим ілюстраціям про епоху XVIII століття. На малюнках та картинах Лепренса немає одягнених на європейський кшталт людей, вишуканих карет, а російський народний одяг не дуже нагадує те, що зараз так зветься.
  Жан-Батист Лепренс малював те, що бачив і знав. У віці двадцяти чотирьох років (1758) він виїхав на заробітки на Московщину, де пробув 5 років. Займався розписом плафонів Зимового палацу у Санкт-Петербурзі. Крім того, відвідав Сибір, Литву та Фінляндію, зробив багато малюнків, за якими, після повернення в Париж у 1763 році, створив гравюри та картини.
  Роботи Лепренса показують, що один з головних елементів національного вбрання московитів – тюрбан. Його носили і чоловіки, і жінки.

Самовдоволення. У тексті до малюнку, повідомляється, що коли випадає сніг, діти Московщини полюбляють кататися на санчатах. Дорослі жінки зображені в тюрбанах.

Жінка з околиць Москви

Продавець лимонаду. Сам продавець у капелюху, але позаду його знаходиться чоловік у тюрбані. Зверніть увагу на личаки (лапті) — національне взуття багатьох фіно-угорських народів.

Перерване російське весілля. Тут практично всі персонажі в тюрбанах.

   

  Не варто думати, що Лепренс відтворив у своїх зображеннях татар, або фіно-угорські народи, і помилково назвав їх росіянами чи московитами. Він добре орієнтувався в етнічній приналежності тих, кого малював, про що свідчать підписи під малюнками.

Жінка з Інгрії, поблизу Фінляндії (зараз, замість одвічної назви Інгрія, цю землю звуть "Лєніградская область")

Жінка з Інгрії

Московська селянка в простому одязі. Порівняйте її головний убір з тими, що носили жінки Інгрії.

Калмики на стоянці.

Жінка чувашка

Російська селянка, що сидить анфас у своєрідній митрі, показуючи птаха на руці. Про митру на голові стає зрозумілішим, якщо порівняти з із зображенням жінки вотяка.

Жінка вотяк (так у ті часи називали удмуртів). Вона взута в личаки, що типово для багатьох тогочасних фіно-угорських народів.

Фінський продавець масла. Він взутий у личаки (лапті). Взуття поширене серед фіно-угорських народів, носить його й багато росіян зображених Лепренсом. 

Турецький офіцер

 

Паж росіянин. Порівняйте його з турецьким офіцером

 Слід відзначити, що національний одяг Московщини XVIII століття не дуже відрізняється від вбрання XVI. На ілюстраціях до книги Сигізмунда Герберштейна бачимо схожі тюрбани.

Московський князь Василь III, казанський хан Шиг-Алей та Сигізмунд Герберштейн на полюванні. З книги Сигізмунда Герберштейна "Нотатки про Московію", 1576 р.

Московський боярин зустрічає європейського посла. С. Герберштейн "Нотатки про Московію", 1576 р.

Великий князь московський приймає подарунки. "Нотатки про Московію", 1576 р.

  На роботах Лепренса помітно, що вбрання московитів містить елементи одягу тюркських і фіно-угорських народів. На зображеннях простих людей не побачиш вбрання тогочасної Європи. Одяг персонажів Лепренса, за винятком тюрбанів, відповідає російському вбранню XIX століття.

Г.-Т.. Паулі. Великороси різних губерній: Псков, Твер, Смоленськ, Калуга, Тула. "Этнографическое описание народов России. СПб, 1862 г.

Г.-Т. Паулі. Великороси різних губерній: Ярославль, Владімір, Нижній Новгород,Рязань, Орел, Тамбов. "Этнографическое описание народов России. СПб, 1862 г.

  Лепренс зобразив московитів і під час розваг. Персонажі цих зображень нічим не відрізняються від тих, що ми бачили раніше. 

Російські танці

 

Російська сцена: танцюристи, музиканти і глядачі

  Вельми цікаве зображення музичних інструментів. Поглянемо на них, та на назви надані Лепренсом, пильніше.

Російський музикант. Ви впізнаєте народний російський інструмент на якому він грає?

Гравець на балалайці. Чомусь балалайка відрізняється від сучасної.

Ще один гравець на балалайці

  Справа в тім, що балалайку у сучасному вигляді створила в 1883 році група майстрів: В. Андреєв, В. Іванов, С. Налимов, Ф. Пасербський та іншими. Пасербський запатентував цей винахід на своїй історичній батьківщині – у Німеччині, а не на Московщині.
  До кінця XIX століття балалайка мала зовсім інший вигляд, і дуже нагадувала собою дутар чи домру: закруглений корпус і довгий гриф з двома чи трьома струнами. Навіть сама назва інструменту тюркського походження, похідна від «бала» – дитина. (Чудинов А. Н. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. СПб., 1894. - С. 142. Михельсон А. Д. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. М., 1865). Інструмент XVIII століття виглядає так, як це зображено в Лепренса.

Домбра Таттімбета (Тәттімбеттің домбырасы) — казахська домбра західного типу 

Калмички грають на домбрах

  Можливо Лепренс працював у зовсім іншу епоху? Та ні, серед його зображень Санкт-Петербург, заснований у 1703 році.

Вигляд околиць Санкт-Петербургу

  Серед робіт Лепренса, ціла серія, створена в 1764 році, присвячена ... стрільцям. Сучасна московська історіографія стверджує, що стрілецьке військо, як ненадійне, скасував ще Петр І, із заміною на регулярну армію європейського ґатунку. Схоже, що європеїзовані гвардійські полки знаходились у столиці, а в провінції залоги міст лишалися стрілецькими.

Рядовий стрілець

Кат стрілецького корпусу

Стрілецький барабанщик

Підполковник стрілецького корпусу

Полковник стрілецького корпусу

Командувач стрілецького корпусу

     Стрілецькі шапки чимось нагадують інші головні убори.

Вбрання жінок Валдаю

  Одяг стрільців практично нічим не відрізняється від вбрання служивого московського люду XVI століття, яким ми його бачимо на гравюрах того часу.

Московське посольство на чолі з Захаром Сугорським при дворі Максиміліана II, 1576

  Підсумуємо. Судячи з творів Лепренса одяг пересічного московита містив елементи вбрання не слов'янських, а тюркських і фіно-угорських народів. Це підтверджує гіпотезу російського історика Олександра Пижикова про походження московства від тюрків та фіно-угрів.

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут. Бажаєте читати нові статті першим? Натисніть на дзвоник розташований в правому нижньому кутку монітора!